Пензенська духовна семінарія

Пензенська духовна семінарія — вищий духовний навчальний заклад Пензенської і Ніжнеломовскої єпархії Російської православної церкви, що готує священно-та церковнослужителів.

Пензенська духовна семінарія
(ПДС)
Міжнародна назва	Penza Orthodox Theological Seminary
Дата заснування	1800
Конфесія	Православ'я
Церква	Російська православна церква
Ректор	Серафим (Домнин), митрополит Пензенський і Ніжнеломовський
Юридична адреса	Пенза, вул. Перекоп, б. 4
Сайт	seminariapenza.ru

Історія

Іменний Найвищий указ, з якого починається офіційне існування Пензенської семінарії, пішов 16 червня 1800. Одночасно з указом, в Св. Синод розіслав в сусідні семінарії свої розпорядження, щоб учні Саратовської єпархії, котрі навчалися там, були звільнені у знову влаштовану свою семінарію. Такі виявилися в семінаріях: Астраханської, Тамбовської, Воронезької та в Казанської академії.

Нова будівля семінарії, нинішній Пензенський державний університет

Спочатку семінарія розташовувалася в колишньому віце-губернаторському будинку (вул. Троїцька, нині вул. Кірова, 17).

У 1818 відбулося перетворення Пензенської семінарії за статутом 1814, виробленому Комісією духовних училищ.

Після пожежі 1858 тимчасово переведена в приміщення духовного уч-ща (вул. Поперечно-Покровська, нині вул. Чкалова, 56). Тут семінарія знаходилася до 1867, до закінчення ремонту власної. приміщення. До 1899 було побудовано нову будівлю (вул. Дворянська, нині вул. Червона, 40)

При семінарії з 1902 діяв історико-археологічний і статистичний комітет.

Закрита постановою Ради народних комісарів в 1918. За роки існування семінарію закінчило близько 4500 чоловік. Серед них великі державні чиновники, відомі діячі науки, культури і мистецтва: О. А. Архангельський, О. С. Архангельський, B. П. Войдьонов, І. П. Гвоздьов, А. Н. Гвоздєв, О. О. Голубєв, М. І. Ільмінскій, В. Й. Ключевський, О. І. Мозжухін, І. Я. Судаков, Б. К. Пашков та ін.

У XXI столітті семінарія була відроджена. У 2001 в Пензі було відкрито духовне училище, яке 6 жовтня 2010 рішенням Священного Синоду було перетворено в Пензенську духовну семінарію.

Ректори

в Російській имперії

• протоієрей М. Нілов (1800—1802), і. о.
• архімандрит Амвросій (Виноградський) (кін. 1802—1806)
• архімандрит Мефодій (Нілов) (1806—1810)
• архімандрит Аарон (Нарцисів) (1811—1821)
• архімандрит Інокентій (Платонов) (1821—1822)
• архімандрит Антоній (Добротін) (1822—1826)
• Анастасій (Воскресенський) (початок 1826 — 23 серпня 1828)
• Афанасій (Дроздов) (23 серпня 1828 — 17 липень 1829)
• Іоанникій (Образцов) (27 липня 1829—1832)
• Микола (Доброхотов) (1832—1835)
• архімандрит Анастасій (Лавров) (1836—1843)
• архімандрит Євпсихій (Горенко) (1843—1862)
• протоієрей Яків Бурлуцький (1862)
• архімандрит Іоасаф (Пашин) (1862—1869)
• протоієрей Яків Бурлуцький (1869)
• Симеон (Линьков) (16 лютого 1872—1875)
• протоієрей Стефан Масловський (1875—1887)
• Сергій (Соколов) (16 листопада 1887—1888)
• протоієрей Михайло Знаменський (1888—1894)
• Петро Позднев (5 вересня 1894 — 19 січень 1906)
• Микола (Орлов) (26 грудня 1906 — 18 травня 1907)
• протоієрей Михайло Джерел (вересень 1907 — листопад 1908)
• Павло Борисовський (листопад 1908—1910)
• протоієрей Матвій Архангельський (1911—1918)

в Росії

• митрополит Веніамін (Зарицький) (6 жовтня 2010 — 30 травня 2014)
• митрополит Серафим (Домнин) (с 30 травня 2014)

Посилання

• Пензенская духовная семинария на офіційному сайті Пензенської єпархії
• Пензенська духовна семінарія на сайті «Русское православие»
• Пензенська духовна семінарія // Пензенська енциклопедія. — М.: «Большая Российская энциклопедия», 2001. — С. 169—170.