Еліаш Пелгжимовський

Пелгжимовський (Пілгжимовський) Еліаш (пол. Eliasz Pielgrzymowski; серед. 16 ст. — пом. після 17 серпня 1604) — річпосполитський мемуарист, поет.

Еліаш Пелгжимовський
Народився	1564
Помер	не раніше 17 серпня 1604, 1604 або 1608
Країна	Річ Посполита
Діяльність	історик
Знання мов	латина
Посада	посол Сейму Речі Посполитої, Королівський секретар, Великий писар Литовський і Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського
Конфесія	кальвінізм
Рід	Q63531833?
Мати	Q64365007?

Життєпис

Герб Пелгжимовських Новина

Походив із литовської шляхти. Кальвініст. Королівський секретар за часів польського короля Стефана Баторія, писар великий литовський (1586), посол на вальні сейми 1590 і 1597, маршалок Головного литовського трибуналу 1602. 1583 був послом польського короля Стефана Баторія до московського царя Івана IV. 1600—1601 — секретар посольства канцлера великого литовського Л.Сапіги до московського царя Бориса Годунова.

На основі власних записів підготував спеціальний діаріуш (зберігся частково; фрагмент під назвою «Poselstwo Lwa Sapiehy w 1600 do Moskwy» видав В. Тренбіцький 1846; віршовану версію із значними скороченнями опублікував О. Брюкнер у «Biblioteka Warszawska» 1896). У ньому на особливу увагу заслуговують пропозиції литовських дипломатів щодо мирного співіснування двох держав, зокрема, і співпраці прикордонних військ у боротьбі з кримськотатарськими набігами (росіянам пропонувалося, за взірцем сусідів, тримати постійне наймане військо на південних кордонах), а також згадки про дипломатичні заходи, спрямовані проти антипольської «ліги» московського царя Бориса Годунова з волоським господарем Михаєм I Хоробрим, через яку росіяни могли підпорядкувати собі Русь, підлеглу польським монархам.

Джерела та література

• Вирський Д. С. Пелгжимовський Еліаш // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 107. — ISBN 978-966-00-1142-7.