Пая великочуба
| Пая великочуба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanocorax dickeyi Moore, RT, 1935 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Па́я великочуба[2] (Cyanocorax dickeyi) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae)[3]. Ендемік Мексики. Вид названий на честь американського орнітолога Дональда Райдера Дікі[en][4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 37 см, вага 160—185 г. Голова, горло і верхня частина грудей чорні, над під очима лавандово-сірі плями, потилиця, плечі і шия з боків білі. Спина, крила і верхня частина хвоста фіолетово-сині, решта тіла біла. На лобі помітний чорний чуб. Очі жовті, дзьоб і лапи чорні.
Поширення і екологія
ред.Великочубі паї мешкають на північному заході Мексики, на тихоокеанських схилах Західної Сьєрра-Мадре, від Сіналоа і Дуранго до північного Наярита. Вони живуть в сосново-дубових лісах в каньйонах, на висоті від 1350 до 2150 м над рівнем моря. Зустрічаються невеликими сімейними зграями до 20 птахів.
Великочубі паї є всеїдними птахами, живляться насінням, жолудями, ягодами і плодами, а також безхребетними, зокрема жуками. Вони моногамні птахи. Гніздування починається в квітні. Гніздо чашоподібне, робиться з переплетених гілок, встелюється рослинними волокнами. Великочубим паям притаманний колективний догляд за пташенятами, в якому беруть участь усі члени зграї.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція великочубих пай становить від 10 до 20 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Cyanocorax dickeyi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 серпня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 135. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
ред.- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |