Пауль Гаваокс
Пауль Гаваокс (ест. Paul Haavaoks; 12 червня 1924, Вярска, Естонія - 30 вересня 1983, Ряпіна, Естонія) — естонський поет і прозаїк, що творив вируською мовою.
Пауль Гаваокс | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Paul Haavaoks | ||||
Народився |
12 червня 1924 Вярска, Петсерімааській повіт, Естонія | |||
Помер |
30 вересня 1983 (59 років) Ряпіна, Естонія | |||
Громадянство | Естонія | |||
Діяльність | поет, прозаїк | |||
Мова творів | естонська | |||
Роки активності | 1938—1983 | |||
|
Біографія ред.
Син селянина, працював у сільському господарстві. Після закінчення Другої світової війни - на будівництві.
З 1951 по 1955 - редактор газети «Koit» («Світанок»). З 1955 - позаштатний кореспондент в Ряпіна (Південна Естонія).
Похований в місті Вярска.
Творчість ред.
Перші вірші поета з'явилися ще до московської окупації - у 1937-1938 роказ. Активно друкуватися почав 1949. Повністю присвятив себе літературній діяльності з 1955.
Був одним з найбільш активних національних поетів Південної Естонії. У другій половині 1960-х років писав свої вірші на південно-естонському діалекті.
Вірші Гаваокса присвячені, головним чином, життю рідного краю - Причуддя, центральне місце в них займають картини народного побуту і опису рідної природи.
Автор збірок віршів:
- «Біля озера Пейпсі» («Peipsi rannalt», 1957),
- «Подорожні в дорозі» («Rändajad maanteel», 1960),
- «Шумлять ліси» («Metsad kohisevad», 1962),
- «Пісня про велику скарбницю» («Laul suurest salvest», 1965),
- «Мурашина стежка» («Sipelgarada», 1970).
- Talvised mesipuud. Valik luuletusi 1949-1969 (1971)
- Palumaa pedajad (1974)
- Kanajala linnajagu (1977)
- On küla kuskil veel (1980)
- Rannahääled (1981)
- Suvised nurmed. Valik luuletusi 1962-1982 (1984)
- Väike luuleraamat "(1988)
Написав кілька книг віршів для дітей, прози для юнацтва. Багато з його віршів були покладені на музику.
Вірші для дітей ред.
- Rannapoisid (1960)
- Lehesall ja lumerätt (1962)
- Nipitiri (1974)
- Valge pilliroog (1974)
- Eelkarastumine (Книга спогадів, 1974)
Література ред.
- "Keele ja Kirjanduse" ringküsitlus kirjanikele. Paul Haavaoks – Keel ja Kirjandus 1962, nr 1, lk 50–51
- Mall Jõgi, "Arupidamise ja kokkuvõtete tegemise raamat" (valikkogu "Talvised mesipuud" arvustus) – Looming 1972, nr 3, lk 516–518
- Hando Runnel, "Paul Haavaoksa määramatus ja määratus" – Keel ja Kirjandus 1974, nr 6, lk 334–337 ja raamatus: H. Runnel, "Ei hõbedat, kulda", Tallinn 1984, lk 154–161
- Valeeria Villandi, "Palumaa pedajas. Paul Haavaoks 50" – Looming 1974, nr 6, lk 1007–15
- Nekroloog – Looming 1983, nr 10, lk 1438–39
- Tõnis Lehtmets, "Paul Haavaoks" (nekroloog) – Keel ja Kirjandus 1983, nr 12, lk 707–708
- Julius Ürt, "Paul Haavaoksa luuletajaelu kokkuvõte" (raamatu "Suvised nurmed" arvustus) – Looming 1984, nr 11, lk 1566–67
- Paul Haavaoks. Personaalnimestik. Koostanud Aili Järv, Tallinn 1984
- Eesti kirjanduse ajalugu, V köide, II raamat, ER, Tallinn 1991, lk 225–228 (ülevaate autor Aadu Säärits) ja bibliograafia lk 244–245
- Hellar Grabbi, "Vabal häälel. Mõtteid kahesajast eesti raamatust". Virgela, Tallinn 1997, lk 34–35 (arvustus: Paul Haavaoks, "Kanajala linnajagu" ja Kalju Kangur, "Härmalõngad")
- Ilmar Vananurm, "Setomaa liivalill" – "Minevikumälestusi" II (Põlvamaa kodulookogumik). Jakob Hurda nimeline Põlva Rahvahariduse Selts, Põlva 2000, lk 5–9
Посилання ред.
- Paul Haavaoks(ест.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |