Пасіки-Зубрицькі
Па́сіки-Зу́брицькі — село в Україні, у Давидівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 1600 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада, якій були підпорядковані села Пасіки-Зубрицькі, Горішній, Чишки, Волиця, Виннички, Старе Село тощо[2].
| село Пасіки-Зубрицькі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська | ||||
| Район | Львівський | ||||
| Громада | Давидівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060090170071214 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 1150 | ||||
| Площа | 1,72 км² | ||||
| Густота населення | 668,6 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81137[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3230 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°46′12″ пн. ш. 24°05′38″ сх. д. / 49.77000° пн. ш. 24.09389° сх. д.Координати: 49°46′12″ пн. ш. 24°05′38″ сх. д. / 49.77000° пн. ш. 24.09389° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
348 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 81137, Львівська обл., Львівський р-н, с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Лесі Українки, 70[2] | ||||
| Сільський голова | Бубенчик Ігор Євгенійович[2] | ||||
| Карта | |||||
  Пасіки-Зубрицькі | |||||
 Пасіки-Зубрицькі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Село є приміською зоною Львова, тому швидкими темпами розвивається будівництво приватного сектора та відпочинкових комплексів. У Пасіках-Зубрицьких є штучне футбольне поле.
Історія ред.
Перша згадка про село датується XVII століттям.
Відомий польський історик Фридерик Папе у своїй книзі «Історія міста Львова» подає опис села:
«На схід від Зубри при сихівській дорозі у напрямку до Давидова, у дубових та букових лісах, на викорчуваних полянах розташоване поселення Пасіки. Його мешканці в основному є корінними людьми, але є також численні родини, які врятувалися від варварства татар, сім'ї емігрантів та німецьких, угорських та італійських купців.»
Перший парох місцевого костелу о. Вейдальт Мелхіор, що виконував цю функцію від 1616 року, описав Пасіки, як село, що тоді належало до парафії села Зубри, як «поселення переповнене вуликами, з яких мед буквально виливається».
Початково мешканці Пасік займалися бджільництвом, оскільки в старих дубових та липових дуплах було достатньо меду та воску; рибальством — в численних водоймах навколо села була велика кількість риби, яка після вилову сушилася та коптилася; полюванням на зубрів та бобрів, що водилися у даній місцевості; збором грибів, ягід, вирубкою лісу, виробництвом деревного вугілля, поташу та дьогтю. Через вирубку лісу швидко зростали території пасовищ та полів для вирощування зернових культур, і це дало значного поштовху до швидкого розвитку сільського господарства та розведення домашньої худоби. Також значну роль відігравала суттєва близькість Львова, а, отже, можливість швидкого продажу сільськогосподарської та іншої продукції, що вироблялася в селі.
Через своє розташування в околицях Львова та ще й при шляхові на Станіславів, Пасіки часто потерпали від ведення воєнних дій військами різних країн. Численні спустошливі набіги татар — союзників Б. Хмельницького 1648 року, військ московитів у 1655 році — під час московсько-польської війни 1654—1667 роках, а також під час облоги Львова турецько-козацькими військами 1672 року та Великої Північної війни 1704 року. У жовтні-листопаді 1648 року в Пасіках знаходився військовий табір Б. Хмельницького та його союзника кримського хана Іслям Ґерая, війська яких тоді тримали Львів у облозі[3].
До вересня 1939 року в селі діяв осередок Спілки польської католицької молоді — організації релігійного, культурно-освітнього та соціально-патріотичного спрямування[4].
У 1979 році на території села проводились археологічні розкопки, під час яких виявлене поселення зубрицької культури.
2 вересня 2018 року у селі Пасіки-Зубрицькі відкрили новий заклад дошкільної освіти, розрахований на 75 дітей. Будівництво закладу розпочали у 2015 році. Вартість проекту склала понад 18 млн. грн. Фінансування здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенції з державного бюджету[5].
Світлини ред.
-
Пасіки-Зубрицькі на австрійській мапі XIX століття -
Пам'ятник жертвам репресій при операції "Вісла" -
Церква Святих Апостолів Петра і Павла
.png)
Населення ред.
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 1150 осіб[6]:
| Мовний склад населення Пасік-Зубрицьких, станом на 2001 рік[7] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1 147 | 99,74 | ||||||||||||
| російська | 3 | 0,26 | ||||||||||||
Релігія ред.
У 1900 році новим римсько-католицьким архієпископом Львівським став о. Юзеф Більчевський, котрий вважав, що його головним завданням буде збільшення кількості парафій та будівництво нових римо-католицьких храмів. Він поставив таке завдання духовенству не лише у Львові, але й у всій Архиєпархії. 19 травня 1902 року помер парох Зубри о. Міхал Плохоцький, а 23 березня 1903 року на цю посаду призначено о. Миколая Коханьського, котрий став п'ятнадцятим за ліком парохом парафії Зубра та виконував свої обов'язки до 10 липня 1919 року[8]. Упродовж 1910-1911 років у підміському селі Сихові споруджено каплицю Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, а у Пасіках, коштом власників сихівського маєтку — родини Сеферовичів, у 1912 році споруджено муровану неоготичну каплицю Святої Броніслави[9]. 1912 року при однойменному храмі заснована парафія Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, до якої пізніше приєднано села Пасіки Зубрицькі та Вульки Сихівські. Одним з перших парохів новоствореної церкви Сихова став о. Адріян Біліньський, який під час хвороби та після смерті о. Миколая Коханьського, виконував пастирські обов'язки в Сихові та Зубрі. У міжвоєнний період парохом Сихова був катехит о. Габріель Телесфор та виконував свої обов'язки до 1939 року.[8]
За радянської влади капличка Святої Броніслави, одразу по війні, була закрита та у 1950-х роках перетворена у склад міндобрив, а невдовзі її було зруйновано[10] 1999 року на тому місці, при сучасній вул. Лесі Українки, був споруджений неокласичний Храм святих апостолів Петра і Павла, що нині належить Львівській архієпархії УГКЦ[11].
Крім цього храму в селі діє Храм святих безсрібників Кузьми і Дем'яна, що належить однойменній парафії Пустомитівського деканату Львівської єпархії ПЦУ. Настоятелем храму є митр. протоієрей Коваль Богдан[12].
Примітки ред.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ а б в Пасіки-Зубрицька сільська рада
- ↑ Stanisław Ferenz (10 października 2009). Pasieki Zubrzyckie w XVII wieku. naszekresy.blogspot.com (пол.). Nasze Kresy. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Stanisław Ferenz (6 lutego 2009). Kwiat Pasiek Zubrzyckich. naszekresy.blogspot.com (пол.). Nasze Kresy. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Юлія Лавришин (2 вересня 2018). У селі поблизу Львова відкрили дитсадок на 75 дітей. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2018.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область. ukrcensus.gov.ua. Zaxid.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2021.
- ↑ а б Stanisław Ferenz (22 października 2009). Pasieki Zubrzyckie w nowopowstaej parafii Sichów. naszekresy.blogspot.com (пол.). Nasze Kresy. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Влад Наумеску. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вулиця Зелена, 385 — церква святого Михаїла (колишній костел Діви Марії Королеви Польщі). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Уляна Довгун, Євген Гулюк (12 липня 2015). Перші кроки «молодого» храму Святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Церква святих апостолів Петра і Павла. map.ugcc.ua. Інтерактивна карта УГКЦ. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Пустомитівський деканат Львівської єпархії ПЦУ. map.ugcc.ua. Львівська єпархія ПЦУ. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела ред.
- Пасіки-Зубрицькі // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / В. Ю. Маланчук (голова редколегії), М. Я. Гнидюк, Б. К. Дудикевич, М. К. Івасюта, I. П. Крип'якевич, В. П. Огоновський, М. М. Олексюк, П. I. Пастер (відповідальний секретар редколегії), А. Г. Сісецький, М. Ю. Смішко, П. П. Челак, В. П. Чугайов. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 998 с.
- Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с. — 50 000 прим.
- Papée Fr. Historia miasta Lwowa w zarysie. — wydanie drugie, poprawione i uzupełnione. — Lwów: Książnica Polska, 1924. — 286 s. (пол.)
- Пасіки-Зубрицькі // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 885. (пол.)
Посилання ред.
- Проєкт «Міський медіаархів»: Львів та околиці на мапі фон Міґа, 1783. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |