Па́сіка (прасл. *pasěka, очевидно, від *posěkti — «посікти», «порубати»)[1] — господарство (ферма) для розведення бджіл. Пасікою називають кілька розміщених поруч вуликів та територію на якій вони розташовані, також пасіка може мати службові приміщення.

Пасіка

Історія ред.

 
Микола Сергеєв. «Пасіка», 1885
 
Пасіка з вуликів-колод в музеї народної архітектури та побуту України.

У давнину люди збирали мед диких бджіл, що оселялися в дуплах дерев. Робота бджоляра-бортника тоді зводилася до пошуку в лісі бджіл та збирання меду. Спершу забирали увесь мед знищуючи сім'ю, а потім почали забирати лише частину зберігаючи бджолиний рій. Одним з недоліків такого ощадливого ставлення було те, що хтось інший міг прийти й вибрати чи знищити рій. Спершу обмежувалися вирізанням знаків на які свідчили про те, що цей рій вже «зайнятий» і належить іншому. Пізніше, для надійності та зручності збирання меду почали вирубувати борті та зносити їх в одне місце. Саме так виникли перші пасіки. Ще бджіл утримували у спеціальних нерозбірних вуликах — сапетках. На початку XIX ст. з'явився рамковий вулик П. І. Прокоповича.

Сучасна пасіка ред.

На сучасних пасіках, окрім вуликів з бджолиними сім'ями, присутні також допоміжні приміщення й обладнання:

IT-пасіка ред.

В 2023 році в Україні запустили унікальну експериментальну IT-пасіку. На вуликах з поліпропілену встановили сонячні панелі і сенсори, якими можливо керувати зі смартфону. Інформація з датчиків передається на сервер, а звідти на телефон бджоляра. Він може дистанційно перевірити температуру, вологість у вулику, вагу та кількість назбираного меду. Також такі вулики мають GPS-навігатор[2].

Перші 10 експериментальних вуликів встановлено на базі «Балтаси» у Васильківському районі Київської області. Над проєктом AmoHive працювали фахівці з України та Польщі, патент — належить українцям. Технологічні вулики заселили бджолами трьох порід – українська степова, карпатка, карніка. Їх порівнюватимуть за медоносністю, динамікою весняного розвитку, ефективністю запилення, стійкістю під час зимування. Пасічники спостерігають, як поводяться бджоли і вчаться користуватися інноваційними вуликами. Показники, що можна регулювати дистанційно, впливають на захворюваність бджіл, а отже і на урожай. ІТ-пасіка має також освітню та наукову функцію. Викладачі та аспіранти Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля готові долучитися до досліджень та запропонували ідеї для покращення IT-пасіки[3].

Також, згідно повідомлення порталу Seeds, автоматизовані IТ-вулики українсько-польських розробників AmoHive отримали визнання на European Bee Award. Їх встановлюють бджолярі у всьому світі. Але постійна пасіка, де проводитимуться навчання для дітей та школярів за новим напрямком «Інформатика та бджільництво», вперше з’явилася в Україні.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.