Паріс Бордоне

Паріс Бордоне (італ. Paris Bordone; 5 липня 1500 — 19 січня 1570) — венеційський художник. Малював релігійні і міфологічні картини, вівтарі, побутові композиції, портрети.

Паріс Бордоне
Paris Bordone
Альвізе Кантаріні (портрет роботи Бордоне)
Народження	5 липня 1500(1500-07-05) місто Тревізо
Смерть	19 січня 1570(1570-01-19) (69 років)
	Венеція
Країна	Італія
Жанр	портрет
Діяльність	художник
Напрямок	Відродження, маньєризм
Вплив	Тиціан
Твори	вівтарі, фрески, портрети, релігійні і міфологічні картини, композиції побутового жанру
Роботи в колекції	Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен, Рейксмузей, Museum of Art and Archaeologyd, Національні галереї Шотландіїd, Ніваагаардd, Галерея Академії (Венеція), Художній музей, Берлінська картинна галерея, Національна галерея, Художній музей Волтерс, Музей Вальрафа-Ріхарца, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Мауріцгейс, Brukenthal National Museumd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Баварські державні колекції картинd, Брера, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей мистецтва Сан-Паулу, Державні художні зібрання Дрездена, Словацька національна галерея, Музей образотворчих мистецтв, Moravian Gallery in Brnod, Musée des Beaux-Arts de Caend, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей Прадо, Національний музей образотворчого мистецтва, Міський музей «Лакенхал» (Лейден), Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Художній музей Фогга, Galleria Palatinad, Королівський замок на Вавелі, Museum of John Paul II Collectiond, Barber Institute of Fine Artsd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Wellcome Collectiond, Ашмолеан музей і Манчестерська художня галереяd
Паріс Бордоне у Вікісховищі

Життєпис

Паріс Бордоне народився в невеличкому місті Тревізо, що розташоване на венеційській террафермі, материкових землях, які входили до складу Венеційської республіки. Вже в підлітковому віці перебрався у Венецію.

Є відомості, що художню освіту здобув у майстерні Тиціана. Про це свідчить і художня манера митця. Він добре засвоїв і довго експлуатував знахідки і риси ранньої манери Тиціана.

Окрім олійного живопису, Бордоне брався за створення фресок в самій Венеції, Тревізо і Віченці, але вони не збережені через вологий клімат і руйнації у війнах на території Італії.

У 1538 році він отримав замову на службу від французького короля Франциска І і перебував у Франції. Але виконані там портрети не збережені і відомі лише з літературних джерел.

Деякий час працював у багатих ремісничих містах південної Німеччини (Аугсбург, Мюнхен).

За припущеннями, з немолодим вже Бордоне зустрічався біограф більшості італійських художників і сам художник доби маньєризму — Джорджо Вазарі.

Художня манера

Бордоне настільки вдало імітував ранню художню манеру вчителя Тиціана, що деякі твори молодого художника плутали з ранніми творами попередника. В подальшому творчі шляхи Тиціана і Паріса розійшлися. Тиціан майже до смерті дотримувався реалістичної манери з ретельним вивченням натури. Менш обдарований Бордоне покладатиметься на власну пам'ять, колись засвоєні уроки і широко використовуватиме не свої знахідки і в композиції, і в колориті (хоча той по венеційські багатий).

Фігурам на картинах Паріса Бордоне притаманні незбалансовані пропорції й неприродні рухи і жести. Тло картин займають штучно створені архітектурні споруди, мета яких продемонструвати власну майстерність і знання перспективи. Найвдалішими були архітектурні фрагменти у вівтарях, але Паріс Бордоне тільки вдало використовував давній іконографічний зразок, давно вироблений його попередниками в Венеції. Він лише наслідував давню традицію, не вносячи в неї нічого творчо нового.

• 
  «Благовіщення»
• 
  «Афіна відхиляє залицяння Гефеста»
• 
  Новий варіант «Благовіщення»
• 
  «Гравці в шахи»
• 
  Вівтар «Мадонна на троні і Св. Фабіан, Рох, Себастьян і Катерина Александрійська», Берлін

Вибран твори

«Вручення персня дожу», бл. 1535. Галерея Академії, Венеція

«Алегорія з Марсом, Венерою, Вікторією і Купідоном», бл. 1560. Музей історії мистецтв, Відень

• «Благовіщення», різні варіанти
• «Мадонна з немовлям», Державний музей, Амстердам
• «Мадонна на троні і Св. Фабіан, Рох, Себастьян і Катерина Александрійська», Берлін.
• «Алегорія кохання» (Венера і Марс)
• «Венеційські коханці», Пінакотека Брера, Мілан
• «Венера і Адоніс», різні варіанти
• «Дві венеційки і служниця»
• «Гравці в шахи»
• «Альвізе Кантаріні»
• «Христос»
• «12-річний Христос серед книжників», Музей Гарднер, Бостон
• «Томас Стакел», Лувр, Париж
• «Венера і Амур», Галерея Франкетті, Венеція
• «Вручення персня дожу», бл. 1535. Галерея Академії, Венеція
• «Алегорія з Марсом, Венерою, Вікторією і Купідоном», бл. 1560. Музей історії мистецтв, Відень
• «Куртизанка з зеленою мантією», Музей історії мистецтв, Відень
• «Невідома венеційка з сином», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Лицар в обладунках і два пажі», Метрополітен-музей, Нью-Йорк
• «Відпочинок Святої Родини на шляху до Єгипту», Музей красних мистецтв, Страсбург
• «Портрет венеційської пані», Палаццо Пітті, Флоренція
• «Мисливець та Німфа», Відень
• «Венера і Амур», Варшава
• Вівтар «Свята бесіда» (Мадонна на троні зі святими), Варшава
• «Венера, Флора, Марс і Купідон», Ермітаж, Санкт-Петербург

Див. також

• Чинквеченто
• Венеційська школа
• Епігон
• Відродження

Джерела

• Wendy Beckett, 1000 arcydzieł, Warszawa: Arkady, 2001, ISBN 83-213-4218-3
• C. Pietrangeli, Watykan. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2000, ISBN 83-213-3979-4
• Christine Stukenbrock, Barbara Toepper, Arcydzieła malarstwa europejskiego, Koenigswinter: h. f. ullmann, 2007, ISBN 978-3-8331-2131-9