Партія зелених (Швеція)
Партія зелених (швед. Miljöpartiet de Gröna) — шведська політична партія «зеленого» спрямування. Представлена в парламенті Швеції. На виборах до парламенту 2018 року здобули 15 місць.
Партія зелених Miljöpartiet de Gröna | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Швеція |
| Голова партії |
Пер Болунд Мерта Стеневі[en] (спікери) |
| Дата заснування | 1981 |
| Штаб-квартира |
Pustegränd 1-3, Стокгольм |
| Ідеологія | Зелена політика |
| Союзники та блоки |
Соціал-демократична партія Швеції Ліва партія (Швеція) |
| Членство в міжнародних організаціях | Європейська партія зелених |
| Кількість членів | 10 719[1] |
| Офіційний сайт | mp.se |
Походить від руху проти ядерної енергетики після референдуму щодо атомної енергетики 1980 року[en] [2], партія була заснована в 1981 році через невдоволення екологічною політикою існуючих партій. На парламентських виборах 1988 року вони вперше здобули місця в Риксдазі Швеції, здобувши 5,5 % голосів і ставши першою новою партією, яка потрапила до парламенту за сімдесят років. [3] Через три роки вони не пройшли 4 % поріг.
У 1994 році вони знову повернулися до парламенту і з тих пір зберегли там представництво.
З 3 жовтня 2014 року по 30 листопада 2021 року Партія зелених були молодшими партнерами уряду на чолі з соціал-демократами. \ Це був перший випадок, коли Зелені увійшли до уряду в його історії. [4] Зелені залишили уряд після того, як риксдаг ухвалив бюджет правих опозиційних партій на 2022 рік, а власний бюджет уряду не був прийнятий. [5]
На загальних виборах 2018 року Зелені отримали 4,4% голосів і 16 місць, що зробило партію найменшою в Риксдазі. Незважаючи на це, партія змогла зберегти своє місце в уряді .
Історія ред.
Шведські «зелені» виникли серед альтернативного екологічного руху 1970-х років.
- Ця партія була заснована у Швеції 20 вересня 1981 року прихильниками заборони використання ядерної енергії на референдумі 1980 р.. Партія ухвалює рішення не мати формального лідера, а замість нього встановити змінюваних двох спікерів, які представлятимуть позицію партії. Для символу гендерної рівноправності між статями спікерів партії є одразу дві особи — чоловік та жінка: Петер Ерікссон (швед. Peter Eriksson) і Марія Веттерстранд (швед. Maria Wetterstrand).
- У 1982 р. дана партія брала участь у парламентських виборах.
- У 1984 р. вони подолали чотири-відсотковий бар'єр і прийшли в парламент.
- У 1988 р. ця партія отримує 5,53 % голосів і 20 місць в Риксдазі.
- У 1991 р. після політичних виборів вона втрачає всі депутатські місця.
- У 1994 р. отримує 5,02 % і 18 місць, залишаючись з того часу парламентською партією.
- У 1998 р. ініціює парламентське співробітництво з соціал-демократами, що існувало до виборів 2006 року.
- У 2002 р. «зелені» на виборах отримали 4,6 % голосів виборців і 17 місць у парламенті[6].
- Після виборів в 2014 році, на яких зелені отримують 6,9 % голосів і 25 місць в Риксдагу, в житті партії відбувається ще одна важлива подія — вона вперше стає частиною правлячої коаліції, в яку зелені увійшли разом з Соціал-демократичною партією. У новому уряді зеленим дістається 6 міністерських портфелів з 24, а соціал-демократам — 18.
У партії немає формального лідера, натомість існують змінювані спікери, що представляють позиції партії. Ними є відразу дві людини — чоловік і жінка, як символ рівноправності між статями. Нині це Пер Болунд і Мерта Стеневі.
Участь у виборах ред.
Риксдаг ред.
| Вибори | Голоси | % | Місць | +/– | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|
| 1982 | 91,787 | 1.7 (#7) | 0 / 349
|
Позапарламентська | |
| 1985 | 83,645 | 1.5 (#7) | 0 / 349
|
Позапарламентська | |
| 1988 | 296,935 | 5.5 (#6) | 20 / 349
|
▲ 20 | Опозиція |
| 1991 | 185,051 | 3.4 (#8) | 0 / 349
|
▼ 20 | Позапарламентська |
| 1994 | 279,042 | 5.0 (#6) | 18 / 349
|
▲ 18 | Опозиція |
| 1998 | 236,699 | 4.5 (#7) | 16 / 349
|
▼ 2 | Підтримка без участі |
| 2002 | 246,392 | 4.7 (#7) | 17 / 349
|
▲ 1 | Підтримка без участі |
| 2006 | 291,121 | 5.2 (#7) | 19 / 349
|
▲ 2 | Опозиція |
| 2010 | 437,435 | 7.3 (#3) | 25 / 349
|
▲ 6 | Опозиція |
| 2014 | 408,365 | 6.8 (#4) | 25 / 349
|
▬ 0 | Коаліція |
| 2018 | 285,899 | 4.4 (#8) | 16 / 349
|
▼ 9 | Коаліція (2018-2021) |
| Підтримка без участі (2021-2022) | |||||
| 2022 | 329,242 | 5.1 (#7) | 18 / 349
|
▲ 2 |
Європарламент ред.
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– |
|---|---|---|---|---|
| 1995 | 462,092 | 17.2 | 4 / 22
|
|
| 1999 | 239,946 | 9.5 | 2 / 22
|
▼ 2 |
| 2004 | 149,603 | 6.0 | 1 / 19
|
▼ 1 |
| 2009 2011 |
349,114 | 11.0 | 2 / 18 2 / 20
|
▲ 1 ▬ 0 |
| 2014 | 572,591 | 15.4 | 4 / 20
|
▲ 2 |
| 2019 2020 |
478,258 | 11.5 | 2 / 20 3 / 21
|
▼ 2 ▲ 1 |
Хронологія ред.
Обіймали посади спікерів «зелених» по черзі
- У 1984—1985 рр. Пер Гартон і Рагнхільд Поганка
- У 1985—1986 рр. Біргер Шлауг і Рагнхиіьд Поганка
- У 1986—1988 рр. Біргер Шлауг і Єва Гоес
- У 1988—1990 рр. Андерс Нурдін і Фіона Берлінг
- У 1990—1992 рр. Ян Аксельсон і Маргарета Гіссельберг
- У 1992—1999 рр. Біргер Шлауг і Маріанна Самуельссон
- У 1999—2000 рр. Біргер Шлауг і Лотта Нільсон Гедстрем
- У 2000—2002 рр. Матц Гаммарстрем і Лотта Нільсон Гедстрем
- У 2002—2011 рр. Петер Ерікссон і Марія Веттерстранд
- У 2011—2014 рр. Густав Фрідолін і Оса Ромсон
- У 2014 —2019 рр. — Густав Фрідолін та Ізабелла Льовін
- У 2019 —2021 рр. — Пер Болунд і Ізабелла Льовін
- З 2021 р. — Пер Болунд і Мерта Стеневі[en]
Галерея ред.
.jpg)
Ідеологія ред.
Партія утворена на світогляді поваги до тварин і рослин, охорони природи і екологічної системи для майбутніх поколінь, відповідальності всіх людей в світі за це. Що полягає в умовах мирного співіснування, у рівноправному співробітництві (програма партії «зелених» § 1). Засадничо «зелені» є частиною світового політичного руху зелених. Котрі борються за стале демократичне суспільство, де люди мають брати на себе відповідальність, як локально, так і глобально.
«Зелені» позиціонували себе як «ліва партія» зеленої ідеології (отримали підтримку власної соціальної політики серед соціал-демократичних та ліберально-буржуазних кіл, маючи своїх симпатиків серед екологічних та пацифістських рухів). У 1982 р. за шкалою від 1 до 10 партія «зелених» отримала оцінку 5, коли у їх виборці класифікували. У 1994 р. шведська «зелені» отримали в тій самій класифікації — 3.9. В останні роки у співпраця з парламентом партія «зелених» лишилася в таборі «лівих». Але у 15 муніципалітетах країни дана партія має представників і підтримку, займається співпрацею з буржуазними партіями. Особлива увага приділяється ними школі та малому бізнесові, наприклад у Сконе. Шведські зелені є популярними не лише в сільській місцевості Швеції, але у містах Гетеборг, Мальме, Умео, Гнеста та в інших.
Ця партія в Швеції виступила проти членства в Європейському Союзі й хотіла провадити новий в нутрі країни шведський референдум у цьому питанні, незважаючи на державне скасування такої політики у вересні 2008 р.. Партія Зелених заховує за собою право критичного ставлення до членства у Європейському Союзі. Зелені наполягають на поетапній відмові від ядерної енергії в Швеції і сподіваються замінити її альтернативними і відновлюваними джерелами енергії. Дана партія також підтримує загальні зміни в податковій політиці Швеції, встановлення високих податків на екологічно шкідливі або нестійкі продукти і види діяльності, сподіваючись впливати на поведінку людей і образ життя суспільства в цілому. Партія зелених Швеції підняла питання про екологічну безпеку країни, проблеми зміни клімату тощо.
Партія Зелених має дві офіційні організації: Зелена Молодь (швед. Grön Ungdom) і Зелені Студенти (швед. Gröna Studenter). Є також ряд дочірніх організацій та внутрішніх мереж. При ній існує також комітет гендерної рівності. Має підтримку у шведській протестантській церкві групи екологів, які беруть активну участь у християнській політиці шведської церкви. У жовтні 2008 р. була утворена Асоціація зелених старшого покоління.
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Партія зелених (Швеція) |
Примітки ред.
- ↑ https://www.dn.se/nyheter/politik/sjunkande-medlemsantal-oroar-inte-schyman/
- ↑ Ljunggren, Stig-Björn (2010). Miljöpartiet De Gröna. Från miljömissnöjesparti till grön regeringspartner. Statsvetenskaplig Tidskrift. 112 (2). Процитовано 1 жовтня 2013.
- ↑ Allmänna valen, 1988, Del 1 Riksdagsvalet (PDF). Statistics Sweden.
- ↑ Sveriges Radio. Sweden gets a new government. Процитовано 24 лютого 2015.
- ↑ MP kan lämna regeringen – om de inte får igenom budgeten. www.expressen.se (швед.). Процитовано 24 листопада 2021.
- ↑ Riksdag election result 2002 [Архівовано 16 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання ред.
- Парламент Швеції: Партія Зелених (швед.)
- Партія охорони навколишнього середовища — Зелені[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- Miljöpartiet de gröna (швед.)
- Miljöpartiets partiprogram (швед.)
- DNs temasida om miljöpartiet (швед.)