Пароксизм
Пароксизм — симптом, посилення якого-небудь клінічного прояву (гарячка, біль, задишка тощо) до найвищого ступеня[1]; іноді цим словом позначають також спазматичні прояви або напади хвороб[2], що періодично повертаються, наприклад малярії, подагри. Тривалість його різна, зокрема при малярії гарячковий пароксизм досягає 24-36 годин.
Саме слово «пароксизм» походить з грецької мови (грец. παροξυσμός — paroxusmos) і означає «подразнення» або «озлоблення»[3]
Пароксизми також відображають наявність дисфункції вегетативної нервової системи і можуть бути проявом ряду захворювань. Найчастіша причина їх — неврози. На другому місці стоять органічні (зазвичай не грубі) ураження мозку: гіпоталамічні розлади, стовбурові (особливо дисфункція вестибулярних систем). Нерідко пароксизм супроводжують напади скроневої епілепсії, мігрень. Можуть виникати вони і на тлі вираженої алергії. Церебральні вегетативні пароксизми диференціюють від первинного ураження ендокринних залоз. Так, для феохромоцитоми характерні симпатико-адреналові пароксизми, а для інсуломи — ваго-інсулярні.
Примітки ред.
- ↑ paroxysm[недоступне посилання], on Oxford Dictionaries
- ↑ Saunders Elsevier, «Dorland's Illustrated Medical Dictionary 31e», Philadelphia (2007), p1405, ISBN 978-1-4160-2364-7
- ↑ παροξυσμός [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.], Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, on Perseus
Посилання ред.
- Пароксизмальні стани: епілепсія [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про симптом хвороби. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |