Паровий трамвайтрамвай, якому надає руху парова машина; паровий потяг міської залізниці. Парові трамваї почали з'являтися в містах у 1870-х роках, коли почався перехід міських залізниць з кінної тяги на механічну. Перший паровик вийшов на вулиці Нового Орлеана в 1873 році[1]. Потяги на такого штибу шляхах стали водити танк-паровози «трамвайного» типу, з вертикально розташованим котлом, зовні — закриті, як вагони. Згодом — з конденсацією пари[2]. 21 вересня 1891 на Олександрівському узвозі (нині — Володимирському) почалося будівництво, яке було практично завершене до лютого 1892 року.У межах України парові трамваї були в таких містах: Одеса (1881), Коломия (1884), Київ (1892), Білгород-Дністровський (1907).

Німецький паровий трамвай Кельнського штадтбану перетинає ринкову площу міста Брюль.

У Москві і Санкт-Петербурзі власники конок активно чинили опір переведенню ліній на паровики, через що на початку XX століття багато маршрутів конки проіснувало до моменту, коли їх переобладнали вже на електричний трамвай[3].

З появою електричних трамваїв парові поступово були виведені з експлуатації. У Києві вони деякий час курсували лісовою лінією до дачного селища Пуща-Водиця.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Шестакова M. Д. Історія розвитку міського транспорту. Реферат. Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 6 квітня 2019.
  2. Раків Ст. А. Локомотиви вітчизняних залізниць (1845-1955), М.: Транспорт, 1995. ISBN 5-277-00821-7
  3. Нестерук Ф.Я., Нестерук Ф.Я., Чеканов А.А.. {{{Заголовок}}}.