Парки та сади Маріуполя

Парки та сади Маріуполя — зелені насадження індустріального міста Маріуполь.

Театральний сквер.

Історія ред.

Майже сто перших років існування міста в ньому не приділяли уваги зеленим насадженням на вулицях, садам і паркам. Заснування міста 1778 року і його повільне зростання прийшлося на етап кризи дворянської культури і занепаду садиб Російської імперії в 19 ст. А низький культурний і освітній рівень переселенців не сприяв ні садівництву, ні паркобудуванню.

Поліпшенням місто завдячує двом особам - письменникові Серафимовичу, що мешкав в Маріуполі як журналіст газети «Приазовский Край» та уродженцю Маріуполя Псалті Георгію Григоровичу, фаховому садівнику та агроному, що навчався у Франції[1].

Письменникові Серафимовичу Маріуполь запам'ятався порожнім від дерев. Це враження підтверджують і численні фото та поштівки на їх основі, створені на зламі 19-20 століть.

Після повернення із Франції отримані знання на практиці почав використовувати Георгій Псалті. Він домігся дозволу заснувати в Маріуполі приватну школу садівництва, де проводив навчання безкоштовно[1]. Псалті створив ботанічний розплідник фруктових та декоративних дерев в місті (Самарина балка) і перепланував Міський сад на зразок відомих буржуазних садів [1], також ініціював про ведення першого в місті Дня деревонасаджень, поведеного весною 1902 року. Тоді на вулицях Маріуполя одномоментно висадили одну тисячу сто (1100) декоративних дерев[1].

25 березня 1911 року Псалті провів через Думу Маріуполя створені ним «обов'язкові настанови про висадження дерев та їх охорону в Маріуполі». Згідно цього циркуляру домовласників міста зобов'язали «проводити власним коштом насадження дерев на вулицях та площах», а також перед спорудами, котрими ті володіли [1].

Довідкове видання російською «Вся Екатеринославская губерния» сповіщало, що у Маріуполі на 1913 рік вже існувало п'ять (5) доступних садів [1].

Перелік парків, скверів і садів Маріуполя ред.

Галерея ред.

Висновки ботанічної розвідки ред.

Маріуполь, розташований в степовій зоні і без дерев і лісів, завдяки зусиллям агрономів і садівників отримав дерева з різних кліматичних зон і навіть других континентів, серед них дикі і декоративні, а також низку новітніх і садових форм, виведених в розплідниках та ботанічних садах. Серед диких і декоративних форм переважають —

Найближчий до Маріуполя ліс, закладений у 1834-1845 рр., має штучне, а не природне походження (Великоанадольський ліс).

Серед садових форм - вишні (низка сортів), яблуні (низка сортів), черешні (низка сортів), груші (низка сортів), сливи (низка сортів), персики (низка сортів), абрикоси (низка сортів), шовковиця (чотири сорти), волоські горіхи.

Не всі введення нових для краю рослин супроводжувались успіхом. Серед екологічних катастроф краю - масові розповсюдження рослин амброзія та повитиці, давно оголошені як карантинні бур'яни.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. газета «Ильичёвец», 18 сентября 2003 г
  3. газета «Ильичёвец», 18 сентября 2003 г.

Джерела ред.

  • Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 18—23. ISBN 966-8208-06-04 (рос.)
  • [1] [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (стаття про Г.Г. Псалті)