Парагоніт
Парагоніт (рос. парагонит; англ. paragonite; нім. Paragonit m) — мінерал, гідроксилалюмосилікат натрію, групи слюд.
| Парагоніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1998 s.p. |
| Абревіатура | Pg[3] |
| Хімічна формула | NaAl₂(Si₃Al)O₁₀(OH)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EC.15 |
| Ідентифікація | |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | брехливість (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Pizzo Fornod[5] |
 Парагоніт у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
1. За Є. Лазаренком: NaAl2(AlSi3O10)(OH, F)2.
2. За «Fleischer's Glossary» (2004): NaAl2(Si3Al)O10(OH)2.
Натрій частково заміщується калієм. Сингонія моноклінна. Масивні тонкозернисті лускуваті агрегати. Спайність досконала. Густина 2,85. Твердість 2-2,5. Безбарвний до блідо-жовтого. Блиск шовковистий з перламутровим відливом. Крихкий. Зустрічається у філітах, кристалічних сланцях і ґнейсах, кварцових жилах і тонкозернистих осадових породах. Супутні мінерали: ставроліт, дистен, актиноліт, кварц. Породоутворювальний мінерал парагонітових сланців. Рідкісний.
Знайдений у Ціллерталі (Тіроль, Австрія), Монте-Кампьон (кантон Тессін, Швейцарія), у Киштимі (Урал, РФ). Назва від грецьк. «параго» — вводити в оману, спокушати, оскільки спершу цей мінерал прийняли за тальк (C. E. Schafhäutl, 1843). Синоніми — косаїт, онкозин, онкозин натрієвий.
Різновиди ред.
Розрізняють:
- парагоніт літіїстий (різновид парагоніту, який містить до 1 % Li2O);
- парагоніт — 3Т (тригональна політипна модифікація парагоніту, в якій закономірно чергуються пакети трьох орієнтацій).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ (not translated to fr), (not translated to fr), (not translated to fr) et al. Nomenclature of the micas // The Canadian Mineralogist — 1998. — Vol. 36. — P. 905–912. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Парагоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Парагоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.