Вікіпедія

Пандинґ

компульсивне виконання повторюваних механічних завдань

Пандинґ (англ. Punding) — це нав'язливе виконання повторюваних механічних завдань, таких як збирання та розбирання, колекціонування чи сортування побутових предметів. Спочатку цей термін був введений шведським судовим психіатром Ґ. Рейландером у 1968 році для опису складної тривалої, безцільної та стереотипної поведінки у тих, хто постійно вживає фенметразин[en] і амфетамін.[1] Пізніше це було описано при хворобі Паркінсона,[2][3] але переважно у випадках лікування пацієнтів дофамінергічними[en] препаратами.[4] Така дія також була описана у споживачів метамфетаміну та кокаїну, а також у деяких пацієнтів із залежністю від азартних ігор та гіперсексуальністю.[5]

Пандинґ, можливий симптом синдрому порушення регуляції дофаміну[en] — це повторення складної рухової поведінки, як-от збирання або розташування предметів.

Наприклад, штампування може складатися з таких дій, як збирання камінчиків і їх вирівнювання якомога точніше; розбирання наручних годинників і збирання їх знову; або ведення розширених монологів, позбавлених контексту.[6]

Люди, які займаються пандинґом, вважають, що занурення у таку діяльність втішає, навіть якщо воно не служить жодній логічній або потрібній меті; також така діяльність може стати причиною смутку, коли у людини відвертають уваги від подібної діяльності. Зазвичай ці люди не усвідомлюють, що існує компульсивний елемент (див. також обсесивно-компульсивний розлад), але продовжуватимуть займатись пандинґом, навіть якщо у них з'явиться/є вагома причина зупинитися. Рейландер описує грабіжника, який почав займатися пандинґом і не міг зупинитися, хоча наражав себе цим на більший шанс бути спійманим.[7] Переривання залученого у подібну діяльність індивіда може призвести до різних реакцій, включаючи: гнів або лють, а іноді навіть насильство.[8]

Причини ред.

Пандинґ пов'язують головним чином із надмірною стимуляцією дофамінових рецепторів D1, а також трішки рецепторів D2, що, як припускають, призводить до суттєвих змін у смугастому тілі (особливо його дорсальній і вентральній областях) і прилеглому ядрі, деяких головних дофамінергічних ділянок мозку, що регулюють психомоторні функції та механізми винагороди. З иншого боку, було відмічено, що пацієнти з хворобою Паркінсона, які отримували дофамінергічні препарати, які вибірково активують лише рецептори D3, найменш схильні до розвитку пандинґу.[4]

Лікування ред.

Лікування здебільшого таке ж, як і для синдрому порушення регуляції дофаміну[en], але буде відрізнятися залежно від наступних причин: для пацієнтів із хворобою Паркінсона необхідно зменшити дози дофамінергічних препаратів, таких як леводопа;[9][10] у той час, як людей, залежні від дофамінергічних стимуляторів, як кокаїну або амфетамінів — слід проконсультувати щодо їхніх проблем залежності та направити до відповідної програми реабілітації наркозалежних.[11]

Ліки, які довели свою ефективність у лікуванні пандинґа, це атипові антипсихотики[en], такі як кветіапін або клозапін.[12][11] Також повідомляється, що амантадин є досить ефективним, тоді як мемантин, аналог амантадину з більш цілеспрямованим фармакологічним профілем, не оцінювався, але, імовірно, матиме подібну ефективність до амантадину.[11][4][13] Було виявлено, що селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну практично не приносять користі, хоча в кількох випадках вони призводили до вирішення симптомів, особливо сертралін, але лише у високих дозах (ймовірно, залучений той факт, що сертралін також активує рецептори дофаміну D2).[10]

Хоча лікування першопричини вважається основою лікування, у випадках, коли зниження споживання будь-яких дофамінергічних речовин (ліків або наркотиків) є неприйнятним (наприклад, при зниженні дози леводопи у пацієнта з хворобою Паркінсона може призвести до неприйнятного погіршення симптомів), це тип ситуацій, коли найчастіше розглядаються медикаменти саме як додаткова терапія.[10]

Див. також ред.

  • Імітація праці — будь-яка діяльність, яка виконується, щоб згаяти час;
  • Ґрінд — виконання повторюваних дій у відеоіграх задля винагороди;
  • Стиммінґ — повторення фізичних рухів або звуків задля стимуляції, особливо поширене серед людей з РАС;
  • Стереотипія — будь-який повторюваний або ритуальний рух, поза чи висловлювання.

Примітки ред.

  1. ↑ Sjöqvist, Folke; Tottie, Malcolm, ред. (26 листопада 1968). Clinical and Medico-criminological aspects of addiction to Central Stimulating Drugs. Abuse of Central Stimulants: Symposium Arranged by the Swedish Committee on International Health Relations, Stockholm, November 25–27, 1968. Т. III. Stockholm, Sweden: Swedish Committee on International Health Relations/Almqvist & Wiksell. с. 257. OCLC 490394292.
  2. ↑ Silveira-Moriyama, Laura; Evans, Andrew H.; Katzenschlager, Regina; Lees, Andrew J. (1 грудня 2006). Punding and dyskinesias. Movement Disorders. 21 (12): 2214—2217. doi:10.1002/mds.21118. PMID 17013916. S2CID 38887798.
  3. ↑ Evans, Andrew H.; Katzenschlager, Regina; Paviour, Dominic; O'Sullivan, John D.; Appel, Silke; Lawrence, Andrew D.; Lees, Andrew J. (1 квітня 2004). Punding in Parkinson's disease: Its relation to the dopamine dysregulation syndrome. Movement Disorders. 19 (4): 397—405. doi:10.1002/mds.20045. PMID 15077237. S2CID 23886073. Процитовано 8 жовтня 2021.
  4. ↑ а б в Fasano, A.; Petrovic, I. (21 травня 2010). Insights into pathophysiology of punding reveal possible treatment strategies (PDF). Molecular Psychiatry. Nature Publishing Group. 15 (6): 560—573. doi:10.1038/mp.2009.95. ISSN 1359-4184. PMID 20489735. S2CID 19014068. Процитовано 8 жовтня 2021.
  5. ↑ Graham, Noni A.; Hammond, Christopher J.; Gold, Mark S. (1 вересня 2009). Drug-Induced Compulsive Behaviors: Exceptions to the Rule. Mayo Clinic Proceedings[en]. 84 (9): 846—847. doi:10.4065/84.9.846. ISSN 0025-6196. LCCN sc78001722. OCLC 00822709. PMC 2735437. PMID 19720785. Процитовано 8 жовтня 2021.
  6. ↑ Oliveira, Matheus; Oliveira, João R.; Gomes da Cunha, José E. (1 липень 2013). Punding as a Transient Symptom in a Patient With an Early-Onset Form of Dementia. Neuropsychiatry[en]. 25 (3): E08—E10. doi:10.1176/appi.neuropsych.11120356. PMID 24026724.
  7. ↑ Grinspoon, Lester; Hedblom, Peter (1976). 4. Further pscyhological effects. The speed culture: Amphetamine use and abuse in America. Harvard Paperbacks Series. Т. 10 (вид. 2nd). Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 104. ISBN 9780674831926. LCCN 74027257. OCLC 164685037. Процитовано 8 жовтня 2021 — через Google Books.
  8. ↑ Moore, Elaine A. (10 січня 2014). Eight: Short and Long Term Adverse Effects of Psychostimulants. The Amphetamine Debate: The Use of Adderall, Ritalin and Related Drugs for Behavior Modification, Neuroenhancement and Anti-Aging Purposes. McFarland Health Topics. Т. 10 (вид. 2nd). Джефферсон , Північна Кароліна, Сполучені Штати Америки: McFarland & Company[en]. ISBN 9780786480128. OCLC 690209542. Процитовано 8 жовтня 2021 — через Google Books.
  9. ↑ Weintraub, Daniel; Rektorova, Irena (29 серпня 2013). 13. Impulse control disorders and related behaviors (Section 3 - Specific neuropsychiatric disorders). У Aarsland, Dag; Cummings, Jeffrey; Weintraub, Daniel; Chaudhuri, K. Ray (ред.). Neuropsychiatric and Cognitive Changes in Parkinson's Disease and Related Movement Disorders: Diagnosis and Management. Cambridge medicine. Cambridge: Cambridge University Press. с. 146. ISBN 9781107039223 — через Google Books.
  10. ↑ а б в Martino, Davide; Espay, Alberto J.; Fasano, Alfonso; Morgante, Francesco (17 грудень 2015). 3. Unvoluntary Motor Behaviours (3.4 Punding: 3.4.3 How to treat). Disorders of Movement: A Guide to Diagnosis and Treatment (вид. 1st). Berlin, Germany: Springer Science+Business Media. doi:10.1007/978-3-662-48468-5. ISBN 978-3-662-56925-2. LCCN 2015955471 — через Google Books.
  11. ↑ а б в Fasano, A.; Ricciardi, L.; Pettorruso, M.; Bentivoglio, A.R. (12 грудня 2010). Management of punding in Parkinson's disease: an open-label prospective study. Journal of Neurology[en]. 258 (4): 656—660. doi:10.1007/s00415-010-5817-8. ISSN 0340-5354. OCLC 00938795. PMID 21072531. S2CID 13487393. Процитовано 8 жовтня 2021.
  12. ↑ Hardwick, A.; Ward, H.; Hassan, A.; Romrell, J.; Okun, M.S. (1 грудня 2013). Clozapine as a potential treatment for refractory impulsive, compulsive, and punding behaviors in Parkinson's disease. Neurocase[en]. 19 (6): 587—591. doi:10.1080/13554794.2012.713490. ISSN 1355-4794. LCCN 2007233446. OCLC 290641801. PMID 22934916. S2CID 31358180. Процитовано 8 жовтня 2021.
  13. ↑ Kashihara, Kenichi; Imamura, Takaki (1 січня 2008). Amantadine may reverse punding in Parkinson's disease—Observation in a patient. Movement Disorders. 23 (1): 129—130. doi:10.1002/mds.21780. PMID 17960816. S2CID 45325813.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пандинґ&oldid=39927561