Панвавилонізмтеорія, що надавала виняткове значення месопотамській культурі, що виводить решту культури світу з Вавилонії і заперечує здатність інших народів до самостійного розвитку. Був популярним серед істориків наприкінці XIX — початку XX ст.[1]. Виникнення панвавілонізму пов'язане з біблійною критикою і з протестантським богослов'ям[2].

Панвавилонізм

Прихильники стверджували, що Вавилон є вогнищем цивілізацій більшості народів світу, у тому числі народів не тільки Середземномор'я, а й Індії, Китаю, Центральної та Південної Америки[3].

Теорія була популярна у Німеччині. Її прихильниками були Петер Йенсен, Альфред Джереміас, Гуго Вінклер і Фрідріх Деліч[4][5].

Прихильники панвавілонізму спиралися на низку паралелей між ассиро-вавилонськими джерелами (наприклад, космогонічним міфом Енума еліш або картиною Всесвітнього потопу в епосі про Гільгамеш) і Біблією. Окремо підкреслювалися уявлення про зв'язок месопотамських астральних міфів з походженням релігій Старого та Нового Світу, а також ідеї про повсюдну дифузію вавилонської системи заходів та інших елементів вавилонської культури. Побудови панвавілонізму часто доповнювалися ненауковими ідеологічними елементами — спробами провести паралелі з пангерманізмом, антисемітськими та антихристиянськими упередженнями.

Провідні фахівці з історії Стародавнього Сходу – Едуард Меєр, Адольф Ерман, Джеймс Генрі Брестед, Борис Тураєв – виступали з критикою панвавилонізму. Вони показали, що навіть найближча географічно та активно контактувала з Вавилонією єгипетська цивілізація створила свої писемність та культуру самостійно.

Практично зник після смерті головного його прихильника - Гуго Вінклера[6]. Твердження панвавилонізму були спростовані астрономічними та хронологічними аргументами німецького єзуїтського священика Франца Ксав'єра Куглера. Вивчивши відповідні клинописні тексти, дійшов висновку, що найвідоміші уявлення месопотамської астрономії мають дещо пізнє походження і було неможливо лягти основою астрономічних знань інших народів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Советская историческая энциклопедия
  2. Ростислав Снигирев. Библейская археология. — ISBN 5041155445.
  3. Большая советская энциклопедия
  4. Gold, Daniel. (2003). Aesthetics and Analysis in Writing on Religion: Modern Fascinations. University of California Press. pp. 149—158. ISBN 978-0520236141
  5. Scherer, Frank F. (2015). The Freudian Orient: Early Psychoanalysis, Anti-Semitic Challenge, and the Vicissitudes of Orientalist Discourse. Kanarc Books. p. 18. ISBN 978-1-78220-296-7
  6. Brown, Peter Lancaster. Megaliths, Myths, and Men: An Introduction to Astro-Archaeology. — Dover. — Mineola, NY : Dover Publications, 2000. — С. 267. — ISBN 9780486411453.