Пальгуєв Олександр Сергійович

український військовик

Олекса́ндр Сергі́йович Пальгу́єв (нар. 18 вересня 1992(19920918) — пом. 12 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правого Сектору», учасник російсько-української війни.

Пальгуєв Олександр Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 18 вересня 1992(1992-09-18)
Дівнинське
Смерть 12 серпня 2014(2014-08-12) (21 рік)
Мандрикине
Alma Mater Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Псевдо «Ведмідь»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Добровольчі військові формування України (з 2014)
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Командування
ДУК
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Бойовий Хрест Корпусу

Життєпис ред.

Народився 1992 року в селі Дівнинське (Приазовський район, Запорізька область). Був названим сином у родині, виростав з двоюрідними братами і сестрами. Закінчив Дівнинську ЗОШ; працював у місті Мелітополі, захоплювався боротьбою й боді­білдин­гом. У 2014 році закінчив Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (фізичне виховання) і відбув у зону бойових дій добровольцем.

Вдень 12 серпня 2014 року, автобус групи бійців ДУК «Правий сектор» потрапив у засідку на блок-посту поблизу м. Донецька на об'їзній трасі біля залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося тільки трьом бійцям, які потрапили в полон. Серед них був командир групи Марлен Місіратов «Татарин» та два брати Мартинових Олег та Андрій. Тоді ж загинули Величко Володимир Володимирович, Волощук Михайло Володимирович, Зозуля Анатолій Михайлович, Малолітній Олександр Іванович, Мартинов Олександр Олександрович, Мірошніченко Микола Валентинович, Петрушов Олександр Валентинович, Смолінський Леонід Денисович, Суховий Сергій Іванович.

22 серпня 2014-го його тіло було упізнане. 26 серпня 2014 року похований на кладо­вищі села Дівнинське[1].

Лишилися названі батьки; батьки і сестри.

Нагороди ред.

В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Вшанування ред.

  • У Мелітопольському педагогічному університеті відкрито пам'ятну дошку випускникові Олександру Пальгуєву.
  • Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 35.
  • вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[3]
  • орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» 3-го ступеня (посмертно)
  • 20 лютого 2015 року у Дівнинській ЗОШ відкрито куточок пам'яті Олександру Пальгуєву.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Пальгуєв Олександр Сергійович ("Ведмідь") - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.
  2. Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 серпня

Посилання ред.