Вікіпедія

Палиця

Па́лиця[1], па́лка[2], пати́к[3], рідко пати́ка[4] — відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, а також подібний предмет з будь-якого матеріалу, що застосовується з різною метою.

Палиця-ломачка
Оброблена вербова палиця
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Палиця (значення).

Велика товста палиця називається ще дрюком чи ломакою (укр. прислів'я: От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка.)[5][6].

Види палиць ред.

Для опори при ходьбі ред.

  • Ґирли́ґа, ґерли́ґа — посох, ціпок, часто загнутий на кінці, що використовується пастухами й стариками[7]
  • Ліска — діалектна назва ціпка з ліщини[8]
  • Кові́нька, карлючка, діал. клюка — палиця з загнутим кінцем[9][10][11].
  • Ко́стур — груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем для опори при ходьбі, також інша назва милиці
  • Милиця — висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні особи з обмеженими можливостями
  • Офіцерська тростина — аксесуар, вживаний військовослужбовцями в деяких арміях
  • Посох — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі
  • Патериця — довга палиця, жезл архієреїв і настоятелів монастирів
  • Тростина — спеціально оброблена тонка довга палиця
  • Ціпок — палиця для опори при ходьбі, іноді оздоблена

Спорт ред.

  • Альпеншток — довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики
  • Бита — товста палиця, призначена для відбивання м'яча в деяких іграх, таких як гилка, бейсбол, софтбол, крикет, раундерз та ін.
  • Гімнастична палиця — снаряд для гімнастичних вправ у вигляді палиці довжиною близько 1 м
  • Кий — палиця для гри в більярд
  • Ключка — палиця із загнутим кінцем для гри в хокей, гольф та ін.
  • Лижні палиці
  • Легкоатлетична жердина — снаряд для стрибків з жердиною
  • Трекінгові палиці — складані палиці, використовувані в спортивному гірському туризмі і альпінізмі.

Зброя ред.

  • Бо — дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах
  • Бумеранг — кидальна зброя у вигляді зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув
  • Гумова палиця — короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських
  • Дзьо — пряма, гладка дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах
  • Довбня, довбешка — велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці
  • Квартерстаф — старовинна англійська холодна зброя у вигляді короткої жердини
  • Нунчаку — зброя у вигляді двох палиць, з'єднаних ланцюжком, мотузком чи ремінцем
  • Палиця, кий — важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя
  • Ратище — держак списа чи іншої подібної колючої зброї
  • Ру́дис (лат. rudis) — дерев'яний меч, що використовувався для тренувань у Стародавньому Римі, був також відзнакою звільненого гладіатора-рудіарія
  • Списокидалка — палиця для метання списів, дротиків
  • Тонфа — зброя окінавського походження, що має вигляд палиці з боковою перпендикулярною ручкою
  • Ханбо — коротка дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах
Див. також: Палиця (зброя)

Військове приладдя ред.

  • Банник — довгий держак із щіткою, що використовувався для чищення стволів гармат після пострілу
  • Забивач — довга палиця з дерев'яним циліндром, що використовувалась для заряджання гармат
  • Шомпол — стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула

Інструмент ред.

 
Веретено
 
Коклюшки
 
Кужівка-вилка
  • Багор — довга жердина з гаком на кінці.
  • Байловка — жердина для підіймання якоря на дуб[12].
  • Батале́в, батале́й — карпатська назва колотівки для збивання масла[13].
  • Брай — інструмент у вигляді дерев'яної палиці, циліндричної з одного і чотиригранної з другого кінця, яким б'ють бринзу при її приготуванні[14].
  • Важа́к — паличка, на яку намотують і зав'язують петлі під час плетіння сітей[15].
  • Веретено — паличка для намотування пряжі, а також стрижень-вісь у конструкції деяких механізмів.
  • Вісьтак — палиця, яку чинбарі використовували для вивертання шкір[16].
  • Глиця — велика дерев'яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін.; а також дерев'яна голка, якою плетуть сіті, килими; лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання[17].
  • Глицар — палиця для мішання вапна в творилі, глицарні[18].
  • Держак — палиця, що слугує для тримання якогось предмета, знаряддя.
  • Жига́ло — залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь[19].
  • Заноза — дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма[20].
  • І́стик — паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі[21]
  • Качалка — кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу
  • Коклюшка — паличка для плетіння мережива
  • Колоті́вка, розм. збивалка — палиця з виступами, сучками, призначена для колотіння, збивання[22][23] (наприклад, для ручного збивання масла в масничці)
  • Кужівка — паличка (іноді з розвилиною) для прикріплення кужелі, частина прядки
  • Лом — металева палиця
  • Муштабель — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини
  • Набивач — діалектна назва палиці, якою в млинах набивають борошно в мішки[24]
  • О́жог, о́жуг — палиця, якою перемішують жар, паливо[25], прототип коцюби
  • Палиця-копачка, копач[26] — знаряддя для збиральництва та примітивного рільництва
  • Писа́к — металевий інструмент для розписування дерев'яних і керамічних виробів у вигляді негострого цвяха, закріпленого в дерев'яній ручці[27].
  • Стека — дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні[28]
  • Тіпалка — палиця для ручного тіпання
  • Товкач — товста палиця для подрібнення, розтирання
  • Юро́к — трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, що використовується при змотуванні ниток у клубок.

Частини машин і механізмів ред.

 
Палички для їжі
 
Палички для морозива
 
Свізл-стики
  • Барок — валок для кріплення посторонків у кінній запряжці.
  • Важіль — найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори; деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь.
  • Вимбовка — важіль для обертання кабестана.
  • Гандшпиг (гандшпуг) — важіль для повертання хобота гармати.
  • Гандшпуг — дерев'яний чи металевий важіль для пересування вантажів на судні.
  • Глиця — кожна з коротких поперечин на крилах вітряка.
  • Колдершток — вертикальний важіль для повертання румпеля, що служив замість штурвала на старовинних суднах.
  • Прави́ло — важіль для повертання хобота гармати, довгий гандшпиг.
  • Румпель — горизонтальний важіль для перекладання стерна.
  • Стрижень, стержень — предмет видовженої форми, який є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь.
  • Шворінь — металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві.
  • Штир — металевий стрижень.
  • Шток (від нім. Stock — «палиця») — металевий циліндричний стрижень, елемент деяких машин і механізмів.

Начиння ред.

  • Кулеші́р — паличка для розмішування кулеші[29]
  • Палички для їжі — столове приладдя традиційних далекосхідних кухонь
  • Палички для морозива
  • Роже́н — металевий чи дерев'яний прут, на який настромлюють м'ясо для жарення. Інше значення — довга палиця з загостреним кінцем[30]
  • Свізл-стик (англ. swizzle stick) — дерев'яна чи пластикова паличка для розмішування коктейлів, кави

Жезли ред.

Інше ред.

 
Бамбукові рожни-спички
  • Анкус, анкуша — палиця з гаком погонича слонів
  • Більбоке — іграшка у вигляді палички з прив'язаною кулькою
  • Барабанні палички
  • Бук — діалектна назва ціпка, палиці, кия[31]
  • Ву́длище, вуди́лище, вуди́ло — складова вудки, довгий прут, до якого кріплять волосінь
  • Джоґа́н, джига́ло — палиця із загостреним кінцем, що використовувалася для ковзання на кістяних ковзанах («нартах»)[32][33]
  • Диригентська паличка — спеціальна паличка, за допомогою якої диригент керує колективом музикантів
  • Дре́вко — дерев'яна палиця, до якої прикріплюється полотнище прапора, на яку настромлюється вістря списа і т. ін.; держак
  • Дубець — відламана гілка без листя, прут[34]
  • Дубина — товста важка дубова палиця
  • Жердина — довга тонка палиця
  • Живе́ць — діалектна назва ремінця з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода[35]
  • Зубочистка — паличка для чищення зубів після їжі
  • Каця — довга палиця з гачком, призначена для ловлі овець в отарі (якщо їх не вдавалося спіймати ґирлиґою)[36]
  • Кіл, кілок, збільш. коля́ка, діал. па́кіл — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця
  • Клюк — загнутий під прямим кутом дерев'яний кілок чи дерев'яний цвях, що використовувався для закріплення жердин, замикання воріт тощо[37].
  • Ключка — палиця із дерев'яним або металевим гаком для діставання, витягування чогось; металевий прут із загнутим кінцем для перемішування[38]
  • Кляч — вертикальня палиця на кінці рибальської мережі (гонишної сітки, невода, бредня)[39]
  • Коромисло — вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, призначена для перенесення вантажів на плечі
  • Ле́щата — застаріла назва розщепленої на кінці палиці[40]
  • Лозина, лоза — вербовий прут[41][42]
  • Мандре́н (фр. mandrin) — металевий стрижень для закриття порожнини трубчастого інструмента (напр. троакара, голки шприца)
  • Корчомаха — груба, крива або сучкувата палиця
  • Палиця для селфі
  • Паля — загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як елемент огорожі-частоколу
  • Підтиральна паличка (кит. 厕筹, яп. 籌木) — паличка, що вживається в далекосхідних країнах замість туалетного паперу
  • Прикіл, заст. прикол[43], приколень[44], прикорень[45]  — вбитий у землю кіл (для прив'язування коней, човнів тощо)
  • Прого́нич — залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт[46]
  • Про́тичка — розмовна назва металевого стрижня для прочищання люльки[47]
  • Прут — довга тонка гнучка паличка, а також довгий тонкий металевий стрижень
  • Пуп (грец. ὀμφαλός; лат. umbilicus) — паличка для намотування сувою
  • Рогач, рогуля, рогулька — палиця з розвилкою на кінці[48][49][50]
  • Свид — добре висушена палиця до 1 сажня завдовжки[51]
  • Сно́за — паличка у вулику для підтримування стільників чи кожна з чотирьох жердок, що утворюють основу плетеного бовдура[52]
  • Стек — тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді[53]
  • Стиль або писало — загострена паличка для письма на навощених дощечках, корі
  • Спичка (шпичка, шпичак) — загострена паличка[54][55][56]
  • Стрекало — загострена палиця для поганяння тварин
  • Стрихулець — паличка для вирівнювання зерна в мірці[57]
  • Тичка, тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., віха, взагалі довга палиця, жердина, що використовується з різною метою
  • Тростина для покарань — знаряддя для покарання, яке виготовляється з ротангу
  • Указка — довга паличка, якою що-небудь показують, указують
  • Фалака — палиця для тілесних покарань, традиційна на Близькому Сході і в Північній Африці.
  • Феру́ла (від лат. ferula) — лінійка або палиця, якою в давнину карали учня за провину
  • Флагшток — вертикальна жердина для прапора
  • Хоре́й — довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками[58]
  • Цурка — паличка, відтинок стовбура дерева, уживана для різних потреб.
    • Цурка, юрок — паличка для закручування перевесла снопа.
    • Цурка — ґудзик у вигляді короткої палички.
  • Цурпа́лок, цурпа́лка, цурупа́лок — уламок, обрубок чи обрізок палиці, прута
  • Чарівна паличка
  • Шпіцрутен — довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні
  • Штих — діалектна назва палиці з гострим кінцем[59]

Інше ред.

Див. також ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палиця

Примітки ред.

  1. ↑ Палиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Палка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Патик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Патика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Дрюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Ломака // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Ліска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Ковінька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. ↑ Карлючка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  11. ↑ Клюка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. ↑ Байловка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. ↑ Баталей // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. ↑ Брай // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. ↑ Важак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. ↑ Вісьтак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. ↑ Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. ↑ Глицарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. ↑ Жигало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. ↑ Заноза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. ↑ Істик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  22. ↑ Колотівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. ↑ Збивалка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  24. ↑ Набивач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  25. ↑ Ожог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. ↑ Копач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  27. ↑ Писак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. ↑ Стека // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. ↑ Кулешір // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  30. ↑ Рожен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  31. ↑ Бук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  32. ↑ Джоґан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  33. ↑ Джигало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  34. ↑ Дубець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  35. ↑ Живець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  36. ↑ Каця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  37. ↑ Клюк II // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  38. ↑ Ключка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  39. ↑ Кляч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  40. ↑ Лещата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  41. ↑ Лозина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  42. ↑ Лоза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  43. ↑ Прикол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  44. ↑ Приколень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  45. ↑ Прикорень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  46. ↑ Прогонич // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  47. ↑ Протичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  48. ↑ Рогач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  49. ↑ Рогуля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  50. ↑ Рогулька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  51. ↑ Свид // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  52. ↑ Сноза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  53. ↑ Стек // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  54. ↑ Спичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  55. ↑ Шпичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  56. ↑ Шпичак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  57. ↑ Стрихулець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  58. ↑ Хорей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  59. ↑ Штих // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палиця&oldid=41803247