Пала (країна)
Пала (клинопис па-ла-а[1]) була країною бронзової доби в Південному Надчорномор'ї. За країну та державу Пала не відомо нічого, крім її рідної палайської мови (палаумнілі), та її релігії.[2] Єдина відома людина, що мала палаїцьке походження була ритуальна жриця Анна.[2]
|
Пала | |
 | |
| Столиця | невідома |
|---|---|
| Офіційні мови | {{{офіційні_мови}}} |
| Релігія | Палайська релігія |
| Форма правління | |
| Площа | |
| Населення | |
| - Густота | Помилка виразу: неочікуваний оператор //км² |
| Часовий пояс | {{{часовий_пояс}}} |
| Домен | {{{інтернет_домен}}} |
Розташування
ред.Країна Пала розташовувалася у Південному Надчорномор'ї. Існує два припущення про точне розташування Пали:
- країна, відома як Пафлагонія за класичної античності;
- край, що в давнину називали Блаєне.
Обидва ототожнення засновані на фонетичній подібності. Країна на ім'я Бла, що веде до Блаєна клинописною графікою, могла бути записана як па-ла-а.[2]
Історія
ред.За давньохеттського часу Пала згадувалася в хеттських законах як адміністративна одиниця під хетським правлінням.[3] Наприкінці давньохетського часу контакт між Хеттією та Пала припинився через захоплення касками Південного Надчорномор'я.[2] Цілком ймовірно, що палайці зникли разом з вторгненням касків.[4]
Міфологія
ред.Палайська міфологія відома з клинописних ритуальних текстів з храму палайського погодного богав у хіттійській столиці Хаттуша, де культ палаїських богів продовжувався навіть тоді, коли зникли контакти між Хіттією та Пала.[2] Відомі наступні божества:
| Ім'я | Стать / номер | Примітки | Альтернативні назви | Хеттське або лувійське рівняння |
|---|---|---|---|---|
| Зіпарва[5] | бог | Великий палайський бог,[2] бог шторму[5] | Запарва, ім’я хаттського походження [5] | Таруна, Тарунт[5] |
| Катазіпурі[5] | богиня | дружина Запарви[2] | Kataḫziwuri, [2] назва хаттського походження [5] | Камрушепа[5] |
| Тіяз[2] | боже | бог сонця[2] | Тіяд [5] | Бог Сонця Неба, Тіваз[6] |
| Гульцаннікеш [6] | богині | богині долі[6] | Гульзіканікеш [2] | Даравеш Гульшеш[7] |
| Хашамілі[2] | бог | Хашаммілі, ім’я хаттського походження[5] | ||
| Інара[5] | богиня | |||
| Камама[2] | бог | Каммамма[5] | ||
| Хеарт[5] | божество | вогняне божество | ||
| Шаушалла[2] | божество | Шаушилла[5] | ||
| Хіланзіпа[2] | божество | Хілашші[5] | ||
| Хашауванза[5] | божество | |||
| Ашшанувант[6] | божество | Ашшіят[6] | ||
| Ілаліантікеш[2] | божества | Ілалянт[5] | ||
| Куваншеш[5] | божества | |||
| Уліліянтікеш[6] | божества | Уліліяшші[6] |
Література
ред.- Maciej Popko: Völker und Sprachen Altanatoliens. Harrassowitz Verlag: Wiesbaden 2008. ISBN 978-3-447-05708-0
- Piotr Taracha: Religions of Second Millennium Anatolia. Harrassowitz, Wiesbaden 2009. ISBN 978-3-447-05885-8
Примітки
ред.- ↑ Maciej Popko: Völker und Sprachen Altanatoliens. Wiesbaden 2008, p. 60.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Maciej Popko: Völker und Sprachen Altanatoliens. Wiesbaden 2008, p. 61.
- ↑ Maciej Popko: Völker und Sprachen Altanatoliens. Wiesbaden 2008, p. 60 f.
- ↑ Ramat, Anna Giacalone; Ramat, Paolo (2015). The Indo-European Languages. Routledge. с. 172. ISBN 113492187X.
The Palaic peoples were very quickly overwhelmed by the invasions of the Kaskas, a non-IE people from the East, who swept them away and for centuries kept attacking the Hittite kingdom
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Piotr Taracha: Religions of Second Millennium Anatolia. Wiesbaden 2009, p. 58.
- ↑ а б в г д е ж Piotr Taracha: Religions of Second Millennium Anatolia. Wiesbaden 2009, p. 59.
- ↑ Piotr Taracha: Religions of Second Millennium Anatolia. Wiesbaden 2009, S. 50.