Падуанський ботанічний сад

ботанічний сад в Італії

Координати: 45°23′56″ пн. ш. 11°52′50″ сх. д. / 45.39889° пн. ш. 11.88056° сх. д. / 45.39889; 11.88056

Паду́анський ботанічний сад (італ. Orto botanico di Padova) — найстаріший зі збережених і постійно діючих ботанічних садів Італії та Західної Європи, заснований у 1545 році.

Падуанський ботанічний сад
Основні дані
Засновано 1545
Приналежність Падуанський університет
Країна  Італія[1]
Адреса Італія, Падуя, неподалік базиліки Антонія Падуанського
Тип ботанічний сад
Вебсторінка Сторінка Орто-Ботаніко
Мапа
Мапа

CMNS: Падуанський ботанічний сад у Вікісховищі

Історія ред.

Створення ред.

 
Розпланування — Джованні Мороні да Бергамо. Первісна ділянка ботанічного саду.

В 15 столітті в Італії виникає сад доби Відродження. Він водночас відсилав до часів античності, що сприймалась ідеалом, і до сучасності, котра намагалась всіляко скоротити часову дистанцію з бажаною античністю давньоримського варіанта. Водночас засновники садів намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. Тому сади італійського відродження відокремлені від середовища мурами, вони невеликі і замкнені. Навіть цей невеликий простір збагачували доріжками, балюстрадами, випадково знайденими скульптурами і декоративними вазами, фонтаном. Садова скульптура втрачає зв'язок з християнством, якщо сад належить гуманістові чи світському володареві. Звідси потяг до алегоричних скульптур, зображень міфічних персонажів і античних героїв. Скульптури сприяли пробудженню історичного почуття, ставали свідоцтвом «міфологічної обізнаності», що сприймалась ознакою культури і шляхетності. В створенні садів діяльно брали участь італійські гуманісти.

Всі ці риси притаманні і найстарішій ділянці ботанічного саду Падуанського університету. В його створенні брав участь венеційський гуманіст і аристократ Даніеле Барбаро. Сад відокремлений від середовища кам'яними огорожами з брамами, круглий за розплануванням і поділений стежками на окремі ділянки. Сад мав на меті не тільки красу геометричного розпланування, а і практичне використання: тут досліджували і вирощували лікарські рослини (переважно трави), які використовувались для приготування ліків студентами медичного факультету. З міркувань раціонального використання землі — вигідніші прямокутні ділянки, але міркування краси в Падуї переважили (круг визнавали найгармонійнішою фігурою). В розпланування саду втрутився ботанік П'єр Антоніо Мікел, який вписав в круг — квадрат. Високі мури захищали також рослини від розкрадачів. Але крадіжки вночі відбувались, незважаючи на штрафи, тюремне ув'язнення чи висилання з міста. Первісна колекція рослин і трав нараховувала близько 2 000 зразків.

Сад в XVII–XIX ст. ред.

 
Центральна ділянка саду. На тлі — ботанічна бібліотека і ботанічні музейні колекції

Сад майже 150 років зберігав первісне розпланування, ремонтували лише кам'яні мури та 1704 року прикрасили брами зображеннями ананасів. Колекція рослин постійно збільшувалась за рахунок вивозу нових трав і рослин з країн, з якими межувала чи торгувала Венеційська республіка.

З часом мода на нові ідеї відобразилась і на вигляді саду: в добу бароко додали фонтан, скульптури Соломона та Теофраста, три сонячні годинники. В 19 столітті відновили Оранжереї та вибудували «ботанічний театр» для студентів.

XX століття ред.

На зламі 20-21 століть площа саду збільшена до 22 0000 квадратних метрів. Завдяки Ботанічному саду Падуанського університету в Італії розпочалося економічне використання картоплі, соняшника, декоративних рослин на кшталт акації, жасмину, магнолії тощо.

Басейн з водними рослинами обладнали постачанням теплою водою, що беруть з підземного горизонту.

1997 року Падуанський ботанічний сад як «прототип всіх ботанічних садів» був внесений ЮНЕСКО в перелік пам'яток Всесвітнього спадку.

Сучасні колекції рослин ред.

 
Барокова частина Ботанічного саду зі скульптурами

В колекції представлені найдавніші в Європі гінкго білоба та магнолія, висаджені в 18 столітті. В колекції також -

  • Отруйні рослини
  • Комахоїдні рослини
  • Орхідеї
  • Середземноморські рослини
  • Водні рослини
  • Альпійські рослини
  • Рослини рідкісних сортів
  • Рослини Червоної книги тощо.

Джерела ред.

  • A. Minelli, L'orto botanico di Padova (1545–1995), Marsilio, 1998 ISBN 88-317-6977-4
  • G. Buffa, F. Bracco, N. Tornadore, Guida all'Orto Botanico di Padova. Quattro percorsi per conoscerne la storia e le piante. Centrooffset, Padova, 1999. ISBN 88-900229-1-4


Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Падуанський ботанічний сад

Див. також ред.

  1. dati.beniculturali.it — 2014.