Павуз

Па́ву́з, також павз, пауз (словац. pavuz, pavuza від прасл. *pa-ǫzъ, спор. з укр. півзина), рубе́ль^[1] — довга жердина товщиною зазвичай 12-15 см та довжиною близько 5 м для закріплення сіна чи снопів під час транспортування возом^[2].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рубель (значення).

Павуз накладається наверх воза з сіном чи снопами і притягується за кінці мотузкою, щоб утримувати сіно чи снопи, які лежать на возі.

Па́узник — мотузка для прив'язування павуза.

Паужіня — те, що висипається з-під павуза.

Паузити — притискати павузом.

У деяких селах на Прикарпатті, наприклад у Самбірському районі на Львівщині, словом "павузка" називають тканину, через яку проціджують молоко.

Примітки ред.

↑ Рубель I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Словник закарпатських слів. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.

Література ред.

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3. — С. 249.

[1] Рубель I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[2] Словник закарпатських слів. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.

[1]

[2]