Павленко Андрій Олексійович
Андрі́й Олексі́йович Павле́нко (13 листопада 1984 — 7 грудня 2017) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Павленко Андрій Олексійович | ||
|---|---|---|
 Прапорщик | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 листопада 1984 Новотроїцьке | |
| Смерть |
7 грудня 2017 (33 роки) Авдіївка | |
| Псевдо | «Павлуха» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2017 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 1984 року в смт Новотроїцьке (Новотроїцький район, Херсонська область). Зростав із двоюрідним братом, їх виховували рідні дядько та тітка. В дитинстві у нього була астма, тому Андрій бігав — потроху, потім все більше, завдяки чому відступила хвороба. В Новотроїцькому закінчив 11 класів школи, у листопаді 2002 року призваний на строкову службу, під час якої підписав контракт; служив у ВВ МВС на посаді стрільця. Закінчив школу прапорщиків у навчальному центрі в Золочеві; призначений начальником варти. Під час служби зустрів дівчину, в яку закохався та, звільнившись 2007 року з служби, переїхав до Аулів, де з нею розписався, а через рік одружився. Мешкав у смт Аули (Криничанський район, Дніпропетровська область). Для молодшої сестри дружини став домашнім тренером — вчив бігати на великі відстані. Працював у приватній охоронній компанії «Крок».
Добровольцем пішов на фронт у жовтні 2014 року, до серпня 2015-го служив у 3-му взводі 3-ї роти батальйону МВС «Київ-1». Червнем 2016 року уклав контракт із ЗСУ; прапорщик, командир БМП — головний сержант 3-го парашутно-десантного взводу 1-ї парашутно-десантної роти 1-го батальйону 25-ї бригади. Належав до експериментального підрозділу ДШВ «Марусині ведмеді», очолюваного Марусею Звіробій. Згодом сам готував бійців підрозділу.
7 грудня 2017 року загинув від смертельного кульового поранення в голову — під час обстрілу позицій поблизу Авдіївки, ще один військовик зазнав поранення.
9 грудня 2017-го похований на цвинтарі Аулів — на алеї Героїв.
Без Андрія лишились дружина та двоє дітей — донька 2012 р.н. й син 2015 р.н.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 7 грудня[2][3].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2018 року № 42/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 7 грудня на YouTube
Джерела ред.
- Павленко Андрій Олексійович [Архівовано 16 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Андрій Павленко «Павлуха» загинув від кулі снайпера [Архівовано 2 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Земля з-під ніг [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]