Вікіпедія

Павел Родак

Польський історик польської культури, культуролог

Павел Родак (пол. Paweł Rodak; нар. 12 серпня 1967, Прушкув) — історик польської літератури і культури, культурознавець, директор Центру польської цивілізації (Centre de civilisation polonaise) в Університеті Париж-Сорбонна (фр. Université Paris Sorbonne) (від 2016 року), директор Інституту польської культури Варшавського університету (2012—2016), завідувач кафедри історії культури Інституту польської культури (2009—2013).

Павел Родак
пол. Paweł Rodak
Народився 12 серпня 1967(1967-08-12)[1] (56 років)
Прушкув, Прушковський повіт, Республіка Польща[1]
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик, професор, історик літератури
Alma mater Варшавський університет (1992)
Факультет польських студій Варшавського університетуd (1998)
Заклад Варшавський університет
Університет Париж IV
Посада директор
Науковий ступінь доктор габілітований[2] (22 травня 2012) і докторський ступінь[2] (11 травня 1999)
Науковий керівник Анджей Менцвель[3]
Членство комітети Польської академії наукd

Наукові інтереси ред.

Займається історією модерної польської літератури і культури XIX i XX століть (з особливим акцентом на період війни та діаристику), а також антропологією слова в культурі (в першу чергу практиками письма і друку).

Твори ред.

Автор книг:

  • Візії культури воєнного покоління [Wizje kultury pokolenia wojennego] (2000),
  • Між записом і літературою. Щоденник польського письменника у XX столітті (Жеромський, Налковська, Домбровська, Ґомбрович, Герлінґ-Ґрудзінський) пол. Między zapisem a literaturą. Dziennik polskiego pisarza w XX wieku (Żeromski, Nałkowska, Dąbrowska, Gombrowicz, Herling-Grudziński) (Варшава 2011).

Автор опрацювання Щоденника Анджея Тшебінського (пол. Pamiętnik Andrzeja Trzebińskiego) (Варшава, 2001).

Співредактор і співавтор колективних праць:

  • Війна: досвід і запис. Нові джерела, проблеми, методи дослідження пол. Wojna: doświadczenie i zapis. Nowe źródła, problemy,metody badawcze (Краків 2006),
  • Антропологія письма. Від теорії до практики пол. Antropologia pisma. Od teorii do praktyki (2010),
  • Польська культурологія ХХ століття пол. Kulturologia polska XX wieku (2013),
  • Від афоризму до фензину. Жанри словесної творчості пол. Od aforyzmu do zinu. Gatunki twórczości słownej (2014),
  • збірки текстів Філіпа Лежена «Дорогий зошите…», «дорогий… моніторе». Про особисті щоденники пол. „Drogi zeszycie…”, „drogi… ekranie”. O dziennikach osobistych (2010).

Співавтор

  • академічного навчального посібника Антропологія культури. Проблематика і хрестоматія пол. Antropologia kultury. Zagadnienia i wybór tekstów (2005),
  • посібника для старшої школи Людина в культурі пол. Człowiek w kulturze (2006).

Громадська діяльність ред.

Член Польського автобіографічного товариства, Асоціації «Катедра культури»

Член Міжнародної Авто/Біографічної асоціації англ. International Auto/Biography Association (IABA-Europe).

Примітки ред.

  1. ↑ а б http://eurorbem.paris-sorbonne.fr/IMG/pdf/c_v_fr_-_pawel_rodak_3_10_2016.pdf
  2. ↑ а б Nauka Polska
  3. ↑ https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=5567

Джерела ред.

  • Родак, Павел (2016). Письмо, книжка, лектура. Розмови: Ле Гофф, Шартьє, Ебрар, Фабр, Леже (PDF). Варшава: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. ISBN 978-83-235-2458-8 (pdf online). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павел_Родак&oldid=39212641