П'єр II (герцог Бретані)
П'єр II Простий (*Pierre II dit le Simple, 7 липня 1418 — 22 вересня 1457) — герцог Бретані у 1450—1457 роках.
| П'єр II | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 липня 1418 Нант |
| Помер |
22 вересня 1457 Нант |
| Поховання | collegiate Notre-Dame, Nantesd |
| Країна |
 Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | французька |
| Титул | герцог Бретані |
| Посада | governor of Brittanyd |
| Термін | 1450—1457 роки |
| Попередник | Франциск I |
| Наступник | Артур III |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | династія Дрьо-Монфор |
| Батько | Жан VI |
| Мати | Жанна Валуа |
| Брати, сестри | Isabella of Brittanyd, Gilles de Bretagned і Франциск I |
| У шлюбі з | Франсуаза д'Амбуз |
 | |
Життєпис ред.
Походив з роду Дрьо-Монфор. Другий син Жана VI, герцога Бретані, та Жанни Валуа (доньки Карла VI, короля Франції). Народився у 1418 році.
У 1442 році після смерті свого батька П'єр отримав у володіння графство Генгам. Того ж року одружився з донькою Людовика д'Амбуаза. У 1449—1450 роках разом зі своїм старшим братом, герцогом Франциском I, П'єр брав участь у військових діях проти англійців в Нормандії, зокрема в захоплені міст Кутанс, Сен-Лон, Ферн.
У червні 1450 роки після смерті брата-герцога Франциска I П'єр успадкував Бретань, а також титули графів де Монфор і де Річмонд. Того ж року у місті Монбазон (неподалік від Туру) приніс оммаж Карлу VII, королю Франції. 1451 року наказав судити та стратити вбивць його молодшого брата Жиля.
П'єр II віддалив від свого двору та з почту прихильників союзу з Францією, проте продовжив підтримувати французького короля проти Англії. Разом з тим він дозволив бретонцям битися на боці французів.
В той же час Бретонський герцог намагається домогтися самостійності Бретані. Він підтримував прямі відносини з іноземними правителями і підписав у 1451 році договори з королівствами Кастилія та Португалія. У внутрішній політиці намагався розширити коло прихильників, створивши 3 нових баронів — Дерваль, Ранегель, Малестрой.
Бретонський флот на чолі із Жаном Келеннеком блокував місто-порт Бордо в 1453 році і висадив десант з 8000 солдатів, які зайняли його. Того ж року герцог П'єр II брав участь у битві при Кастильйоні, якою завершено Столітню війну.
У 1455 році з огляду на бездітність свого шлюбу П'єр II вирішив оженитися свою небогу Маргариту з родичем другого ступеню Франциска, графа Етамп. Для вирішення цього питання скликав Генеральні штати у м. Ванн, які схвалили рішення герцога.
1457 року герцог помер в Нанті. Йому успадковував стрийко — Артур, граф Річмонд.
Характер ред.
Сучасники характеризували герцога П'єра II Простого як несміливого, важкого на прийняття рішення, схильного до нападів жорстокості та перепадів настрою. Крім того, мав слабке здоров'я.
Родина ред.
Дружина — Франсуаза, донька Людовика д'Амбуаза, графа де Гін і віконта де Туар. Дітей не було.
Джерела ред.
- Jean-Pierre Leguay & Hervé Martin Fastes et malheurs de la Bretagne ducale 1213—1532 Ouest-France Université Rennes (1982)
- Diane E. Booton, Manuscripts, Market and the Transition to Print in Late Medieval Brittany, (Ashgate Publishing, 2010), 147.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр II (герцог Бретані) |