П'єрфранческо Фавіно
П'єрфранческо Фавіно (італ. Pierfrancesco Favino) — італійський актор.
| П'єрфранческо Фавіно | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Pierfrancesco Favino | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні |
П'єрфранческо Фавіно Pierfrancesco Favino | |||
| Народився |
24 серпня 1969 (54 роки) Рим, Італія | |||
| Громадянство |
 Італія | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd | |||
| Роки діяльності | 1991 | |||
| Провідні ролі | «Незнайомка», «Ангели і Демони», «Ніч у музеї» | |||
| IMDb | ID 0269419 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 П'єрфранческо Фавіно у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
П'єрфранческо Фавіно народився в Римі 24 серпня 1969. Закінчив Національну академію драматичного мистецтва «Сільвіо Д'Аміко», потім слідують курси підвищення, режисера Луки Ронконі. Це один із засновників центру актора в Римі.
Серед фільмів, у яких він брав участь: «Останній поцілунок» (Габріеле Муччіно, 2001), «Dazeroadieci» (2001) Лучано Ligabue, «Емма — це я» (2002) Франческо Фаласкі, «Ель-Аламейн» (2002), Енцо Монтелеоне, «Сатурн проти» (2007), Ферзана Озпетека.
У 2006 він також зіграв Христофора Колумба в «Ніч в музеї» «Twentieth Century Fox» . У 2008 він зіграв у стрічці «Хроніки Нарнії: Принц Каспіан». У 2009 — зіграв роль інспектора Ернесто Оліветті в «Ангели і демони» режисера Рона Говарда.
Фільмографія ред.
| Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 2001 | Останній поцілунок | The Last Kiss | Марко |
| 2002 | Емма — це я | Emma sono io | Карло |
| 2002 | Битва за Ель-Аламейн | El Alamein | Sgt. Rizzo |
| 2004 | Ключі від будинку | Chiavi di casa, Le | Альберто |
| 2005 | На автовідповідачі немає повідомлень | Nessun messaggio in segreteria | П'єро |
| 2005 | Кримінальний роман | Romanzo criminale | Лібано |
| 2006 | Незнайомка | La sconosciuta | Donato Adacher |
| 2006 | Ніч у музеї | Night at the Museum | Христофор Колумб |
| 2007 | Сатурн проти | Saturno contro | Давид |
| 2008 | Хроніки Нарнії: Принц Каспіан | Chronicles of Narnia: Prince Caspian, The | General Glozelle |
| 2008 | Чудо святої Анни | Miracle at St. Anna | Peppi 'The Great Butterfly' Grotta |
| 2008 | Людина, котра кохає | L'uomo che ama | Роберто |
| 2009 | Ангели і Демони | Angels & Demons | Інспектор Оліветті |
| 2010 | Поцілуй мене ще раз | Baciami ancora | Марко |
| 2010 | Кого я хочу більше | Cosa voglio di più | Доменіко |
| 2011 | Il giuramento di Ippocrate | Il giuramento di Ippocrate | |
| 2013 | Гонка | Rush | Клей Реґаццоні |
| 2014 | Без усякого жалю | Senza nessuna pietà | Міммо |
| 2015 | Мати | Une mère | П'єр |
| 2015 | Субура | Suburra | Філіп |
| 2016 | Визнання | Le confessioni | італійський міністр |
| 2017 | Моя кузина Рейчел | My Cousin Rachel | Енріко Райнальді |
| 2018 | Шпигунська гра | The Catcher Was a Spy | Мартинуцці |
| 2019 | Зрадник | Il traditore | Томмазо Бушетта |
| 2020 | Наш батько | Padrenostro | Альфонсо Ле Роуз |
| 2023 | Команданте | Comandante | Сальваторе Тодаро |
| 2023 | Адажіо | Adagio |
Нагороди та номінації ред.
- У 2003 він став переможцем у номінації премії «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль.
- У 2004 році на 61-му Венеціанському кінофестивалі номінований на «Срібну стрічку» за найкращу чоловічу роль у «Ключі від будинку» Джанні Амеліо.
- Найкращий актор 77-го Венеційського фестивалю та володар «Кубка Вольпі» за роль у фільмі «Наш батько» режисера Клаудіо Ноче.[1][2]
Примітки ред.
- ↑ Biennale Cinema 2020 | Official Awards of the 77th Venice Film Festival. La Biennale di Venezia (англ.). 12 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Фільм "Земля кочівників" отримав головну нагороду Венеційського кінофестивалю | DW | 12.09.2020. DW.COM (uk-UA) . Процитовано 12 вересня 2020.
Посилання ред.
- Офіційний сайт
- П'єрфранческо Фавіно на сайті IMDb (англ.)
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |