Отто Шурі
Отто Шурі (нім. Otto Schury; 22 жовтня 1903, Мюнхен — 11 грудня 1979, Бранненбург) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
| Отто Шурі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
22 жовтня 1903 Мюнхен, Німецька імперія | ||||||||||||
| Помер |
11 грудня 1979 (76 років) Бранненбург, Розенгайм, Верхня Баварія, Баварія, ФРН | ||||||||||||
| Поховання | Вальдфрідгоф | ||||||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-майор | ||||||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||||||
Біографія ред.
Син поштового службовця Отто Шурі та його дружини Елізабет, уродженої Мідрайх. 1 квітня 1924 року вступив в поліцію. 15 жовтня 1935 року перейшов в гірські частини вермахту. З 7 березня 1936 року — командир 2-ї роти 100-го гірського полку (з 1938 року — у складі 1-ї гірської дивізії). Учасник Польської та Французької кампаній. З кінця 1940 року — командир 2-го батальйону свого полку, з яким взяв участь у Балканській кампанії та боях на Криті. З 23 червня 1941 року — командир 3-го батальйону свого полку. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 жовтня 1942 року — командир 229-го єгерського полку 101-ї єгерської дивізії. Учасник боїв на Кавказі, потім відзначився у боях під Львовом. З 7 лютого 1945 року — командир 100-ї єгерської дивізії. 9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Чехословаччині. 6 червня 1950 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Сім'я ред.
23 серпня 1933 року одружився з Марією Зейфферт. В пари народились дочка (1924) і 4 сини (1936, 1938, 1942, 1944).
Звання ред.
- Лейтенант поліції (16 грудня 1928)
- Оберлейтенант поліції (1 березня 1933)
- Оберлейтенант (1 серпня 1935)
- Гауптман (1 січня 1936)
- Майор (1 березня 1941)
- Оберстлейтенант (30 листопада 1942)
- Оберст (1 червня 1943)
- Генерал-майор (1 квітня 1945)
Біографія ред.
- Сілезький Орел 2-го ступеня
- Орден крові
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Залізний хрест
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (23 лютого 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (17 липня 1941)
- дубове листя (№592; 21 вересня 1944)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (1 листопада 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (19 вересня 1942)
- Нарукавна стрічка «Крит» (31 грудня 1942)
- Німецький хрест в золоті (10 травня 1943)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (30 травня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт
- «У боях на Східному фронті добре зарекомендували себе вестфальська 371-ша піхотна дивізія під командуванням генерал-лейтенанта Нігоффа та 229-й піхотний полк під командуванням оберста Шурі.» (11 серпня 1944)
Література ред.
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939-1945, Biblio-Verlag, 1993