Отто Тіманн

Отто Тіманн (нім. Otto Tiemann; 12 лютого 1890, Брухгаузен-Фільзен — 20 квітня 1952, Брухгаузен-Фільзен) — німецький воєначальник, генерал інженерних військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Отто Тіманн
нім. Otto Tiemann
Народився	12 лютого 1890(1890-02-12) Брухгаузен-Фільзен, Німеччина
Помер	20 квітня 1952(1952-04-20) (62 роки) Брухгаузен-Фільзен, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал інженерних військ
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син пастора Геога Тіманна і його дружини Марії, уродженої Роттермунд. В 1908 році поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в рейхсвері.

З 17 вересня 1939 по 1 травня 1943 і з 31 травня по вересень 1943 року — командир 93-ї піхотної дивізії. З 2 лютого по 12 жовтня 1944 року — командувач 23-м армійським корпусом. З 28 грудня по 8 травня 1945 року — командувач 17-м армійським корпусом.

Сім'я

8 липня 1929 року одружився з Крістою Шарлоттою Штеффен. В шлюбі народились 2 синів і дочка.

Звання

• Фанен-юнкер (3 березня 1908)
• Лейтенант (17 серпня 1909)
• Обер-лейтенант (27 січня 1915)
• Гауптман (28 грудня 1916)
• Майор (1 лютого 1930)
• Оберст-лейтенант (1 квітня 1932)
• Оберст (1 червня 1934)
• Генерал-майор (1 жовтня 1937)
• Генерал-лейтенант (1 жовтня 1939)
• Генерал інженерних військ (1 травня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (5 жовтня 1914)
  • 1-го класу (30 жовтня 1915)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (7 липня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (11 липня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (8 січня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (5 жовтня 1914)
  • 1-го класу (30 жовтня 1915)
• Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (26 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (28 квітня 1943)
• Відзначений у Вермахтберіхт (4 серпня 1944)

Література

• Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.