Отто Норденшельд
| Отто Норденшельд | |
|---|---|
| швед. Nils Otto Gustaf Nordenskjold | |
 | |
| Народився |
6 грудня 1869 Шегеле поблизу Єнчепінга, Швеція |
| Помер |
2 липня 1928 (58 років) Гетеборг, Швеція ·автомобільна аварія |
| Поховання | Східний цвинтар (Гетеборг)[1] |
| Підданство |
 |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, викладач університету, геолог, географ |
| Галузь | географія і геологія |
| Alma mater | Університет Уппсала[2] і Грайфсвальдський університет[2] |
| Знання мов | шведська[3] |
| Заклад | Гетеборзький університет і Університет Уппсала |
| Членство | Шведська королівська академія наук |
| Батько | Q98393527? |
| У шлюбі з | Gerd Nordenskjöldd |
| Діти | Gustaf Nordenskjöldd |
| Нагороди | |
Нільс Отто Густав Адольф Ерік Норденшельд (швед. Nils Otto Gustaf Nordenskjold; 6 грудня 1869, Шегеле, поблизу Єнчепінга — 2 липня 1928, Гетеборг) — шведський полярний дослідник і геолог.
Життєпис ред.
Отто Адольф Ерік Норденшельд був племінником видатного шведського вченого і дослідника Арктики Адольфа Еріка Норденшельда. Після закінчення університету в Уппсалі він 1894 році захищає докторську роботу з геології, пізніше займає посади доцента і професора (з 1905 року — професор географії та етнографії університету в Гетеборзі). Наприкінці XIX століття Адольф Ерік Норденскьольд очолює кілька геолого-мінералогічних експедицій в Патагонії, а в 1898 році — на Аляску і район Клондайка.
У 1901 році він, разом з капітаном Карлом Антоном Ларсеном, керує шведською антарктичною експедицією. Після зупинки в Буенос-Айресі судно «Антарктік» з учасниками експедиції увійшло до зони дрейфуючих льодів. Тут Адольф Ерік Норденшельд з п'ятьма супутниками висадився на острові Сноу-Хілл, розраховуючи пробути в Антарктиці до весни наступного року. Експедиційне судно пішло на північ, проте було заперто серед льодів і 12 лютого 1903 року затонуло. 16 членам екіпажу разом з капітаном вдалося висадитися на вулканічний острів Паулета. Мандрівники були врятовані аргентинським корветом «Уругвай», що проходив поблизу. В грудні 1903 року їх доставили до Буенос-Айреса. Незважаючи на морську катастрофу, шведська експедиція розглядалася як серйозний науковий успіх (що обернувся, втім, для Адольфа Еріка Норденшельда серйозними фінансовими витратами).
У 1909 році вчений проводить дослідження в Гренландії, на початку 1920-х років — в Перу і Чилі .
Наукове визнання ред.
На честь Отто Адольфа Еріка Норденшельда були названі ряд географічних об'єктів: озеро Адольф Ерік Норденшельд в Торрес-дель-Пайне (Чилі), частина океанського узбережжя на східній частині Антарктичного півострова, льодовик і гора на острові Південна Джорджія тощо.
Примітки ред.
- ↑ https://www.svenskagravar.se/gravsatt/91d4f1ce-63e6-4e90-bdbd-1b49bd02f9c3 — Svenskagravar.se.
- ↑ а б N Otto G Nordenskjöld — 1917.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.