Острів Осіма

острів Росії

Острів Осіма (яп. 大島, рос. Грига) — невеликий острів Малої гряди Курильських островів, розташований уздовж південно-східного узбережжя острова Шикотан. Адміністративно входить до складу Южно-Курильського міського округу Сахалінської області Далекосхідного федерального округу. Російська назва походить на честь норвезького композитора Едварда Гріга. Японія не визнає російського суверенітету над островом і вважає його своїм. Він розташований у окрузі Немуро префектури Хоккайдо, у північно-східній частині країни, за 1100 км на північний схід від столиці країни Токіо.

Острів Осіма
яп. 大島, рос. Грига
Географія
43°45′09″ пн. ш. 146°47′56″ сх. д. / 43.752750000027774036° пн. ш. 146.79911000002778110° сх. д. / 43.752750000027774036; 146.79911000002778110Координати: 43°45′09″ пн. ш. 146°47′56″ сх. д. / 43.752750000027774036° пн. ш. 146.79911000002778110° сх. д. / 43.752750000027774036; 146.79911000002778110
Акваторія Тихий океан
Група островів Мала Курильська гряда
Площа 1,28 км²[4]
Країна
Японія Японія/Росія Росія[1]
Регіон Префектура Хоккайдо[2]/Сахалінська область[3]
Район Округ Немуро[2]/Южно-Курильський район[3]
Населення 0 осіб (2010)
Острів Осіма. Карта розташування: Японія
Острів Осіма
Острів Осіма
Острів Осіма (Японія)
Острів Осіма. Карта розташування: Росія
Острів Осіма
Острів Осіма
Острів Осіма (Росія)
Мапа

Географія ред.

Осіма є найбільшим з прилеглих до Шикотану островів і має площу 1,26 км². Довжина острова близько 2 км, ширина від 0,4 до 1,3 км. Узбережжя переважно скелясте та круте, висотою 50 — 80 м. Протока, що відокремлює його від Шикотану, має ширину 300 — 400 м.

Примітки ред.

  1. Згідно позиції Японії острів є виключно японським та входить до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Адже вона вважає Південні Курили своїми. Росія вважає острів своїм, що знаходиться в Южно-Курильському районі Сахалінської області, бо всі Курильські острови вважає своїми.
  2. а б Згідно позиції Японії
  3. а б Згідно позиції Росії
  4. https://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/backnumber/GSI-menseki20210101.pdfІнститут географії Японії. — С. 83.