Остача
| Результати обчислення | |
|---|---|
| Додавання (+) | |
| 1-й доданок + 2-й доданок = | сума |
| Віднімання (−) | |
| зменшуване − від'ємник = | різниця |
| Множення (×) | |
| 1-й множник × 2-й множник = | добуток |
| Ділення (÷) | |
| ділене ÷ дільник = | частка |
| Ділення з остачею (mod) | |
| ділене mod дільник = | остача |
| Піднесення до степеня | |
| основа степеняпоказник степеня = | степінь |
| Обчислення кореня (√) | |
| показник кореня √підкореневий вираз = | корінь |
| Логарифм (log) | |
| logоснова(число) = | логарифм |
Остача від ділення націло цілого m на натуральне число n — таке ціле число , для якого справджується рівність
- ,
де k — певне ціле число, яке називається часткою.
Наприклад, число 1 є остачею від ділення числа 7 на 2, оскільки
- 7 = 3 × 2 + 1
Якщо остача від ділення числа m на число n дорівнює нулю, то говорять, що число m ділиться на n без остачі, або, що число m кратне числу n.
Операція обчислення остачі в програмуванні ред.
В багатьох мовах програмування результат ділення цілого числа на ціле число є цілим числом, що дорівнює частці. Для обчислення остачі використовуються спеціальні операції. Так, наприклад, в мові С та Python остача обчислюється оператором %. Наприклад, результатом операції 7 % 2 є 1.
int x = 7 % 2; // x = 1
В паскалі чи бейсику відповідна дія задається оператором mod, наприклад, 7 mod 2.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Дрозд Ю. А. (1997). Теорія алгебричних чисел (PDF). Київ: РВЦ “Київський університет„. с. 82. ISBN 966-594-019-8. (укр.)