Особняк Дукмасової (Новочеркаськ)

будівля в Росії

Будинок Є. Дукмасової (рос. Дом Е. Дукмасовой) — пам'ятник архітектури і об'єкт культурної спадщини регіонального значення, який розташовується по вулиці Просвіти, буд. 123, у місті Новочеркаську Ростовської області (Росія)[1]. Охороняється законом згідно з Постановою № 325 від 17 грудня 1992 року[2].

Особняк Дукмасової
рос. Особняк Дукмасовой
Особняк Дукмасової
Особняк Дукмасової
Особняк Дукмасової
47°25′02″ пн. ш. 40°05′28″ сх. д. / 47.41722° пн. ш. 40.09111° сх. д. / 47.41722; 40.09111Координати: 47°25′02″ пн. ш. 40°05′28″ сх. д. / 47.41722° пн. ш. 40.09111° сх. д. / 47.41722; 40.09111
Країна Росія
Місто Новочеркаськ,
Ростовська область
Розташування вулиця Просвіти, буд. 123
Тип пам'ятка
будівля і пам'ятка архітектури[d]
Стиль червоноцегляний модерн
Дата заснування початок XX століття

Особняк Дукмасової. Карта розташування: Росія
Особняк Дукмасової
Особняк Дукмасової
Особняк Дукмасової (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Цей будинок був побудований на початку XX століття. У той час власницею будинку була Є. Дукмасова. Про неї в історичних джерелах не збереглося детальної інформації. Дослідники при вивченні будинку, прийшли до висновку, що будівля є якісним збереженим зразком такого архітектурного стилю, як червоноцегляний модерн. По всьому периметру вулиці збереглися будинки, які містять незвичайні архітектурні елементи того часу.

Опіс ред.

Фасад будинку декорований мінімальною кількістю елементів. Над входом в будинок розташовується арочний мотив, по боках вхід оточують напівколони. Цей же арочний мотив присутній і в підковоподібних наличниках вікон, у фронтонах лучкової форми. Навіс зроблений з металу. Двері — дерев'яні, різьблена[1].

З 1992 року, згідно з Постановою № 325 від 17 грудня, будинок визнаний пам'ятником архітектури і об'єктом культурної спадщини[2].

Галерея ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. а б Новочеркасск. Энциклопедия. — Новочеркасск: ООО «Издательство Новопринт»,2005. — 720 с. 1257 ил. — С.99-100
  2. а б Объект культурного наследия. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 18 липня 2017.