Осман Дуралієв

борець, учасник Олімпійських ігор

Осман Ахмедов Дуралієв (болг. Осман Ахмедов Дуралиев; нар. 15 січня 1939, село Владимировці, Разградська область — 25 квітня 2011, Стамбул, Туреччина) — болгарський борець вільного стилю турецького походження, чотириразовий срібний призер чемпіонатів світу, чотириразовий срібний призер чемпіонатів Європи, дворазовий призер Олімпійських ігор.

Осман Дуралієв
Осман Ахмедов Дуралієв
Загальна інформація
Національність турок
Громадянство  Туреччина
Народження 15 січня 1939(1939-01-15)
село Владимировці, Третє Болгарське царство (нині Разградська область, Болгарія)
Смерть 25 квітня 2011(2011-04-25)
Стамбул, Туреччина
Зріст 185 см
Вага 125 кг
Спорт
Країна Болгарія Болгарія
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Нац. збірна Болгарія Болгарія
Участь і здобутки
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Болгарія Болгарія
Олімпійські ігри
Срібло Мехіко 1968 вільна боротьба, понад 97 кг
Срібло Мюнхен 1972 вільна боротьба, понад 100 кг
Чемпіонати світу з боротьби
Срібло Нью-Делі 1967 вільна боротьба, понад 97 кг
Срібло Мар-дель-Плата 1969 вільна боротьба, понад 100 кг
Срібло Едмонтон 1970 вільна боротьба, понад 100 кг
Срібло Софія 1971 вільна боротьба, понад 100 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Срібло Стамбул 1967 вільна боротьба, понад 97 кг
Срібло Скоп'є 1968 вільна боротьба, понад 97 кг
Срібло Софія 1969 вільна боротьба, понад 100 кг
Срібло Катовіце 1972 вільна боротьба, понад 100 кг

Життєпис ред.

Осман Дуралієв вважається одним з найбільших невдах за всю історію боротьби. Він десять разів виходив у фінали престижних чемпіонатів світу, Європи та Олімпіад, але немає жодного чемпіонського титулу. Вісім разів з них золота позбавляв його радянський спортсмен українського походження Олександр Медведь.[1] Найбличже за все болгарський борець був на чемпіонаті світу, який проходив у нього на Батьківщині, в Софії. Там йому для того, аби стати чемпіоном світу не вистачило зовсім трохи. Він вів у рахунку і лише за 2 секунди до фінального гонга Медведь зумів провестии прийом, який приніс йому сьомий і останній титул чемпіона світу, а болгарина знову залишив другим. Нещасний Дуралієв плакав в роздягальні.[2]

Після закінчення спортивної кар'єри Османа Дуралієва його співгромадяни кілька років поспіль організували борцівський міжнародний турнір в Разграді «Дуралієв-Медведь». Олександр Медведь навіть відвідав один із цих турнірів.[3]

Помер Осман Дуралієв в Туреччині на 71 році життя. Похований у Стамбулі, на кладовищі «Амбарлі».[4]

Спортивні результати на міжнародних змаганнях ред.

Виступи на Олімпіадах ред.

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 1968   Болгарія вільна боротьба, понад 97 кг   Срібло
Літні Олімпійські ігри 1972   Болгарія вільна боротьба, понад 100 кг   Срібло

Виступи на Чемпіонатах світу ред.

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1967   Болгарія вільна боротьба, понад 97 кг   Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1969   Болгарія вільна боротьба, понад 100 кг   Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1970   Болгарія вільна боротьба, понад 100 кг   Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1971   Болгарія вільна боротьба, понад 100 кг   Срібло

Виступи на Чемпіонатах Європи ред.

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1967   Болгарія вільна боротьба, понад 97 кг   Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби 1968   Болгарія вільна боротьба, понад 97 кг   Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби 1969   Болгарія вільна боротьба, понад 100 кг   Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби 1972   Болгарія вільна боротьба, понад 100 кг   Срібло

Примітки ред.

  1. Долгая борьба. Конфедерация спортивных единоборств и силовых видов спорта. Архів оригіналу за 01.02.2018. Процитовано 31.05.2018. (рос.)
  2. Этого Медведя так и не смогли завалить. Газета «Сегодня». №165 (1213) за 27.07.2002. Архів оригіналу за 01.02.2018. Процитовано 31.05.2018. (рос.)
  3. Почина вечно "сребърният" Осман Дуралиев. БЛИЦ. 25.04.2011. Процитовано 31.05.2018. (біл.)
  4. Почина "Сребърният" Осман Дуралиев. Сайт Болгарської федерації боротьби. 30.11.2011. Процитовано 31.05.2018. (біл.)

Джерела ред.

Посилання ред.