Вікіпедія

Осер (футбольний клуб)

французький футбольний клуб

«Осер» (фр. Auxerre) — французький футбольний клуб із однойменного міста, заснований 1905 року. У вищому французькому дивізіоні Ліга 1 виступав з 1980 по 2012 рік, тобто 32 сезони. З сезону 2012-13 виступає у Лізі 2. З «Осером» тісно пов'язане ім'я Гі Ру, який працював тренером клубу з 1961 по 2005 роки (окрім трьох сезонів) що є унікальним явищем в Лізі 1. А у 1954-57 роках він грав за цей клуб. Саме під керівництвом Гі Ру «Осер» здобув майже усі свої серйозні досягнення.

«Осер»
Повна назва Association de la
Jeunesse Auxerroise
Прізвисько AJA
Засновано 1905
Населений пункт Осер, Франція Франція
Стадіон Аббе-Дешам
Вміщує 24 493
Власник КНР Джеймс Чжоу
Президент Франція Батист Малерб
Головний тренер Крістоф Пелісьє
Ліга Ліга 2
2022-23 Ліга 1 17
Домашня
Виїзна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Осер.

Історія ред.

Огляд сезонів (1979—2023) ред.

Перший успіх клубу — фінал Кубка Франції у 1979 році, коли команда (представник другого дивізіону) вийшла до фіналу, де 16 червня на Парк де Пренс в присутності близько 46 000 глядачів поступилася «Нанту» у додатковий час 1:4 (гол на рахунку Сержа Мезонеза). У сезоні 1979-80 «Осер» виграв першість Ліги 2 і увійшов до еліти французького футболу.

Перші завойовані медалі у першості — бронзові, команда отримала навесні 1984 року. Відповідно перший дебют на євроарені припадає на осінь 1984 року. Проте усе скінчилося на першій стадії (1/32 фіналу) розіграшу Кубка УЄФА, де бургундці поступилися лісабонському «Спортінгу» 0:2 та 2:2 у додатковий час. Дубль на рахунку польського легіонера Анджея Шармаха. Гравці «Осера»: воротар Жоель Батс та півзахисник Жан-Марк Феррері у складі збірної Франції стали чемпіонами Європи, який пройшов у Франції влітку того ж 1984 року. До речі, Жан-Марк Феррері став першим гравцем «Осера», котрий був запрошений до лав національної збірної ще 1982 року. А нападник Патріс Ґаранде став олімпійським чемпіоном на літніх Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі, а у внутрішньому чемпіонаті - найкращим бомбардиром, забивши 21 м'яч.

Після 4-го місця у чемпіонаті в сезоні 1984-85 року французи вдруге стартували у Кубку УЄФА восени 1985 року. Цього разу вони поступились європейському гранду, клубу «Мілан» також у першому колі: 3:1 та 0:3.

1986 рік. Жан-Марк Феррері у складі збірної Франції завоював бронзову медаль на чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці. А France Football визнає Ґі Ру тренером року.

Зайнявши 4-те місце в сезоні 1986-87 року, «Осер» втретє здобув право на участь у Кубку УЄФА. І знову невдало у першій же спробі. Цього разу грецький «Панатінаікос» був сильніший 0:2 та 3:2 (один з голів на рахунку відомого Еріка Кантони).

1988 рік. Франс футбол вдруге визнає Ґі Ру тренером року.

5-те місце у Лізі 1 навесні 1989 року дало право на старт у Кубку УЄФА сезону 1989-90. І тут перший відносний успіх провінційної французької команди - чвертьфінал. 1/64 фіналу: «Динамо» (Загреб) 0:1 та 3:1; 1/32 фіналу: «Аполонія» (Фієрі, Албанія) 5:0 та 3:0; 1/16 фіналу: РоПС (Рованіємі) 5:0 та 3:0; 1/8 фіналу: «Олімпіакос» 1:1 та 0:0 (гол на чужому полі); 1/4 фіналу: «Фіорентина» 0:1 та 0:1.

У сезоні 1990-91 «Осер» вдруге здобуває «бронзу» національної першості, що дало можливість вп'яте стартувати у Кубку УЄФА. Вони програли у другому колі грізному «Ліверпулю». 1/32 фіналу: «Ікаст ФС» (Данія) 1:0 та 5:1; 1/16 фіналу: «Ліверпуль» 2:0 та 0:3.

У наступному сезоні (1991–1992) клуб з Бургундії був четвертим. Восени 1992 року він у черговий раз спробував підкорити Кубок УЄФА. Цей виступ був найбільш вдалим. Команда дійшла до півфіналу, де у післяматчевих пенальті поступилася дортмундській «Боруссії». «Осер» примусив говорити про себе не тільки футбольну Францію, але й Європу. 1/32 фіналу: «Локомотив» (Пловдив) 2:2 та 7:1; 1/16 фіналу: «Копенгаген» 5:0 та 2:0; 1/8 фіналу: «Стандард» (Льєж) 2:2 та 2:1; 1/4 фіналу: «Аякс» (Амстердам) 4:2 та 0:1; 1/2 фіналу: «Боруссія» (Дортмунд) 0:2 та 2:0 (5:6 по пенальті). Єдиною втіхою французам було те, що нападник Жеральд Батікль став найкращим бомбардиром цього розіграшу Кубка УЄФА, забивши 8 м'ячів у 10 матчах. Окрім цього, Бруно Мартіні, Паскаль Ваїруа, Крістоф Кокар були учасниками Чемпіонату Європи у Швеції в червні 1992 року. Авторитетний тижневик France Football визнає Алана Роша гравцем року Франції.

Сезон 1992-93 «Осер» закінчив на 5-му місці і знову восени 1993 року виступив у Кубку УЄФА. Проте старт був невдалим. 1/32 фіналу: «Тенерифе» 2:2 та 0:1

У 1994 році футболісти з Бургундії здобули свій перший трофей — Кубок Франції. 14 травня у фіналі на Парк де Пренс, в присутності понад 45 000 глядачів, вони досить переконливо перемогли «Монпельє» 3:0 (Муса Саїб, Жеральд Батікль, Корентен Мартінс). А у Лізі 1 були третіми. Восени вони дебютували у Кубку володарів кубків УЄФА. Французи дійшли до чвертьфіналу, де їх переміг лондонський «Арсенал». 1/16 фіналу: «Кроація» (Загреб) 1:3 та 3:0; 1/8 фіналу: «Бешикташ» 2:2 та 2:0; 1/4 фіналу: «Арсенал» 1:1 та 0:1.

Сезон 1994-95 «Осер» закінчив на 4-му місці і восени 1995 року у черговий раз стартував у Кубку УЄФА. Проте уже в другому колі вони зійшли з дистанції, програвши відомому англійському клубу «Ноттінгем Форест». 1/32 фіналу: «Вікінг» 1:1 та 1:0; 1/16 фіналу: «Ноттінгем Форест» 0:1 та 0:0.

 
Ґі Ру (2003)

16-й сезон (1995–1996) у Лізі 1 стає тріумфальним для «Осера». Бургундці виграють спочатку Кубок Франції. У фіналі на «Парк де Пренс» 4 травня вони перемагають «Нім Олімпік» 2:1 (Лоран Блан, Ліліан Ласланд), а трохи пізніше оформлюють «дубль», вигравши перше, і поки що єдине, «золото» національного чемпіонату. Це був рік визнання Ґі Ру, він став тренером року у Франції, як в опитуванні тижневика France Football, так і Національного союзу професійних футболістів (НСПФ, фр.UNFP). Багатолітня копітка і водночас творча праця принесла довгоочікувані плоди. Бронзовими призерами Євро-96 в Англії у складі збірної Франції стали представники «Осера»: Лоран Блан, Сабрі Ламуші, Корентен Мартінс. Восени 1996 року новоспечений чемпіон дебютує у Лізі чемпіонів УЄФА. Перша спроба була непоганою, клуб дістався чвертьфіналу. Недавній кривдник «Осера» «Боруссія» (Дортмунд) перемогла і французів, і виграла того року Лігу чемпіонів. В груповому турнірі були такі результати: «Аякс» 0:1 та 2:1; «Глазго Рейнджерс» 2:1 та 2:1; «Грассгоппер» (Цюрих) 1:0 та 1:3. Клуб посідає перше місце в групі й виходить у чвертьфінал. 1/4 фіналу: «Боруссія» (Дортмунд) 1:3 та 0:1.

У підсумку сезону 1996-97 «Осер» опустився на 6-те місце в чемпіонаті. На європейській арені вони стають переможцями Кубка Інтертото 1997 року. Восени французи роблять ще одну спробу виграти Кубок УЄФА. Далі чвертьфіналу вони, однак, не пройшли. 1/32 фіналу: «Депортіво» (Ла-Корунья) 2:1 та 0:0; 1/16 фіналу: ОФІ (Крит) 3:1 та 2:3; 1/8 фіналу: «Твенте» (Енсхеде) 1:0 та 2:0; 1/4 фіналу: «Лаціо» 0:1 та 2:2. Забивши 7 м'ячів у 8 матчах, Стефан Ґіварш став найкращим бомбардиром розиграшу Кубка УЄФА сезону 1997-98.

7-ме місце навесні 1998 року, участь в Кубку Інтертото 1998 року - посередні показники. Проте три гравці «Осера» стали чемпіонами світу на домашньому мундіалі. Це воротар Ліонель Шарбоньє, півзахисник Бернар Діомед, нападник Стефан Ґіварш. До того, ж, Стефан Ґіварш став найкращим бомбардиром Ліги 1 з результатом - 21 м'яч.

Наступним вагомим успіхом клубу був сезон 2001-02, коли завойовано вчетверте бронзові медалі чемпіонату. Це дало можливість в сезоні 2002-03 брати участь в Лізі чемпіонів УЄФА. Проте серед чемпіонів все скінчилося на груповій стадії. В третьому кваліфікаційному раунді «Осер» здолав португальську «Боавішту» 1:0 та 0:0. Результати в групі: з ПСВ 0:0 та 0:3; з «Арсеналом» 0:1 та 2:1; із добре знайомою «Боруссією» (Дортмунд) 1:2 та 1:0. Зайнявши в групі 3-є місце французи кваліфікувалися в Кубок УЄФА. Тут мали такі результати: 1/16 фіналу: «Реал Бетіс» (Севілья) 0:1 та 2:0; 1/8 фіналу: «Ліверпуль» 0:1 та 0:2. Джибріль Сіссе, забивши 22 голи, став одним з найкращих за цим показником у чемпіонаті Франції.

Сезон 2002-03 на батьківщині приніс черговий успіх в Кубку Франції. 31 травня на стадіоні «Стад де Франс» понад 78 000 глядачів були свідками драматичного фіналу, де бургундці здолали столичний «Парі Сен-Жермен» 2:1. По ходу гри «Осер» мусив відігруватися. На 90-й хвилині переможний гол забив Жан-Ален Бумсонґ. А перший гол, зрівнявши рахунок, забив Джибріль Сіссе, до речі, єдиний представник «Осеру» на чемпіонаті світу з футболу 2002 року в Кореї та Японії. В матчі за Суперкубок Франції чемпіон «Олімпік» (Ліон) переміг володаря Кубка 2:1. Восени 2003 року «Осер» брав участь в Кубку УЄФА. 1/64 фіналу: «Ксамакс» 1:0 та 1:0; 1/32 фіналу: «Утрехт»: 0:0 та 4:0; 1/16 фіналу: «Панатінаікос» 0:0 та 1:0; 1/8 фіналу: ПСВ 1:1 та 0:3.

4-те місце в Лізі 1 сезону 2003-04 забезпечило 12-й старт в Кубку УЄФА. Це був останній більш-менш пристойний виступ «Осера» на європейській арені — чвертьфінал. 1-й раунд: «Ольборг» 1:1 та 2:0. Потім у групі зайняли 2-ге місце і пройшли далі. Матчі в групі: з «Грацером» 0:0; з АЗ 0:2; з польською «Амікою» (Вронкі) 5:1; з «Глазго Рейнджерс» 2:0; 1/16 фіналу: «Аякс» 0:1 та 3:1; 1/8 фіналу: «Лілль» 1:0 та 0:0; 1/4 фіналу: програли майбутньому переможцю - ЦСКА (Москва) 0:4 та 2:0. Захисник «Осера» Жан-Ален Бумсонґ захищав кольори збірної Франції на чемпіонаті Європи з футболу 2004 року в Португалії. А Джибріль Сіссе, з 26 голами, вдруге здобув звання найкращого бомбардира чемпіонату.

Сезон 2004-05. «Осер» вчетверте стає володарем Кубка Франції. 4 червня при вщерть заповнених трибунах на «Стад де Франс» вони перемогли друголіговий «Седан». Голи на рахунку Бенджані Мваруварі та Бонавантюр Калу. Це була остання гра під керівництвом легендарного Ґі Ру. Він, фактично, залишив тренерську кар'єру. Його місце займає Жак Сантіні. В кінці липня в матчі за Суперкубок Франції з футболу на власному стадіоні Аббе-Дешам програють чемпіону - ліонському «Олімпіку» 1:4. Восени «Осер», програвши болгарському «Левскі» (Софія) 2:1 та 0:1 (завдяки м'ячу на чужому полі) вибув з Кубка УЄФА.

Наступного сезону влітку, головним тренером стає Жан Фернандес. Команда виграє Кубок Інтертото та здобуває право на 14-й старт у Кубку УЄФА. Все скінчилось в груповому турнірі, де футболісти Бургундії зайняли передостаннє місце. 2-й кваліфікаційний раунд: ОФК «Белград» 1:0 та 5:1; 1-й раунд: «Динамо» (Загреб) 2:1 та 3:1; Група: «Маккабі» (Хайфа) 1:3, «Глазго Рейнджерс» 2:2, «Партизан» 4:1, «Ліворно» 0:1.

Сезон 2009-10 приніс останній, наразі, здобуток в елітній першості Франції - п'яту "бронзу". Це дало підставу втретє спробувати сили в Лізі чемпіонів УЄФА, а Жана Фернандеса визнати тренером року (згідно з НСПФ). Раунд стикових матчів: «Зеніт» 0:1 та 2:0. Матчі в групі: з «Міланом» 0:2 та 0:2; з «Реалом» 0:1 та 0:4. з «Аяксом» 1:2 та 2:1. Турнірний підсумок - останнє місце в досить сильній групі.

В сезоні 2011-12 «Осер» зайняв останнє 20-те місце в Лізі 1 і вибув в Лігу 2.

Наступний серйозний успіх - вихід до фіналу Кубка Франції. 30 травня 2015 року при повному аншлазі на «Стад де Франс» середняк Ліги 2 поступився безумовному фаворитові «Парі Сен-Жермен» 0:1.

Провівши 10 сезонів в другому дивізіоні, «Осер» врешті спромігся зайняти 3-те місце в 2021—2022 і отримав право на перехідний турнір (плей-оф) за право виступати в Лізі 1. У півфіналі в одному матчі на свому полі вони здолали друголіговий «Сошо» — 0:0 (по пенальті — 5:4). У фінальному двобої переграли «Сент-Етьєн» — представника вищого дивізіону, який зайняв 15-те місце: вдома — 1:1, та у гостях — 1:1 (по пенальті — 5:4) і вибороли право виступати в еліті французького футболу.

Проте, затриматися в елітному дивізіоні не вдалося. До останнього туру клуб боровся за виживання, але занявши 17-те місце, вибув у Лігу 2.

Сезони 1975—2023. Досягнення у Франції та Європі ред.

Сезон Чемпіонат Франції Кубок Франції Кубок Ліги Основні турніри УЄФА Інші турніри
Д2
1974-75 10 1/32 — —
1975-76 9 1/16 — —
1976-77 5 1/16 — —
1977-78 4 1/32 — —
1978-79 4 Фіналіст — —
1979-80      1   1/4 — —
Д1
1980-81 10 1/16 — —
1981-82 15 1/16 Група* —
1982-83 8 1/32 — —
1983-84 3 1/32 1/8* —
1984-85 4 1/32 — Кубок УЄФА  1/32 Кубок Альп  Переможець
1985-86 7 1/4 1/4* Кубок УЄФА  1/32
1986-87 4 1/8 — — Кубок Альп  Переможець
1987-88 9 1/8 — Кубок УЄФА  1/32
1988-89 5 1/2 — —
1989-90 6 1/16 — Кубок УЄФА  1/4
1990-91 3 1/8 — —
1991-92 4 1/16 1/8* Кубок УЄФА  1/16
1992-93 5 1/32 — Кубок УЄФА  1/2
1993-94 3 Переможець 1/4* Кубок УЄФА  1/32
1994-95 4 1/8 1/16 Кубок кубків  1/4
1995-96 Чемпіон Переможець 1/8 Кубок УЄФА  1/16
1996-97 6 1/8 1/16 Ліга чемпіонів  1/4 Кубок Інтертото  Переможець
1997-98 7 1/16 1/2 Кубок УЄФА  1/4
1998-99 14 1/32 1/4 — Кубок Інтертото  3 Раунд
1999-00 8 1/32 1/16 — Кубок Інтертото  Фіналіст
2000-01 13 1/4 1/8 —
2001-02 3 1/32 1/8 —
Ліга 1
2002-03 6 Переможець 1/16 Ліга чемпіонів Група Кубок УЄФА 1/8 Суперкубок Франції  Фіналіст
2003-04 4 1/8 1/2 Кубок УЄФА  1/8
2004-05 8 Переможець 1/4 Кубок УЄФА  1/4 Суперкубок Франції  Фіналіст
2005-06 6 1/16 1/8 Кубок УЄФА  1/32
2006-07 8 1/32 1/8 Кубок УЄФА  Група Кубок Інтертото  Переможець
2007-08 15 1/16 1/2 —
2008-09 8 1/32 1/8 —
2009-10 3 1/4 1/16 —
2010-11 9 1/32 1/2 Ліга чемпіонів  Група
2011-12   20   1/16 1/8 —
Ліга 2
2012-13 9 1/128 1/8 —
2013-14 16 1/8 1/8 —
2014-15 9 Фіналіст 1/16 —
2015-16 8 1/128 1/16 —
2016-17 17 1/8 1/16 —
2017-18 11 1/8 1/64 —
2018-19 15 1/128 1/16 —
2019-20 11 1/64 1/64 —
2020-21 6 1/32 — —
2021-22     3   1/32 — — Перехідний турнір
за право грати в Лізі 1
Переможець
Ліга 1
2022-23     17   1/8 — —
Ліга 2
2023-24 — — — —

 * — Літній кубок (1982-1994)[1]

Поточний склад ред.

Станом на 28 травня 2023[2]
№ Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Йонуц Раду (в оренді з «Інтера»)
4 ЗХ   Жубал Жуніор
5 ЗХ   Тео Пелленар
6 ПЗ   Юссуф М'Шангама
7 НП   Готьє Гейн
8 ПЗ   Усумане Камара
9 НП   Нуно да Коста
10 НП   Гаетан Перрен
11 НП   Мбай Ньянг
12 ПЗ   Бірама Туре (капітан)
13 ЗХ   Акім Зедадка (в оренді з«Лілля»)
14 ЗХ   Гідеон Менса
16 ВР   Донован Леон
17 НП   Лассіне Сінайоко
18 ПЗ   Кайс Руїз-Атіль
№ Поз. Нац. Гравець
19 НП   Маттіс Аблін (в оренді з «Ренна»)
21 НП   Ремі Дюжімон
22 ПЗ   Хамза Сахі
24 ЗХ   Кенжи-Ван Бото
27 ЗХ   Жюльєн Жанв'є
29 ПЗ   Матіас Отре
32 ЗХ   Дені Бейн
35 ПЗ   Кевін Дануа
40 ВР   Тео де Персен
42 ПЗ   Еліша Овусу
77 НП   Сірікі Дембеле (в оренді з «Борнмута»)
80 ПЗ   Ан-Ноа Массенго (в оренді з «Бристоль Сіті»)
95 ЗХ   Ісаак Туре (в оренді з «Марселя»)
97 ПЗ   Райян Равелосон

Відомі гравці ред.

Цікаві факти ред.

Усього клуб за період з 1984 по 2010 роки зіграв 127 матчів в 4-ох клубних європейських турнірах.

Найбільше матчів в європейських кубках «Осер» зіграв з амстердамським «Аяксом» - 8. По 4-и перемоги мають в активі обидві команди. Різниця м'ячів 12-10 на користь французів.

Починаючи з середини 1970-х років селекційна політика клубу була орієнтована на придбання дешевих і талановитих футболістів зі східної Європи, на той час із "соціалістичного табору". До останніх часів керівництво «Осера» не змінювало своїх поглядів. "Польський легіон", зокрема, був і є досить представницький:

Угорські легіонери:

Румунські легіонери:

Чеський легіонер:

Досягнення ред.

Клуб ред.

  Ліга 1:

Ліга 2:

  • Переможець (1): 1979/80

  Кубок Франції:

Кубок французької Ліги:

Суперкубок Франції:

  Ліга чемпіонів УЄФА:

  • Чвертьфіналіст (1): 1996/97

  Кубок володарів кубків УЄФА:

  • Чвертьфіналіст (1): 1994/95

  Кубок УЄФА:

Кубок Інтертото:

Кубок Альп

  • Володар (2): 1985, 1987

Гравці ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Кубок французької Ліги з футболу
  2. ↑ Effectif et Staff. Site officiel de l'AJ Auxerre (фр.). Процитовано 26 лютого 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осер_(футбольний_клуб)&oldid=40785618