Осауленко Станіслав Олександрович

український військовик

Станісла́в Олекса́ндрович Осау́ленко (нар. 25 липня 1991(19910725) — пом. 27 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Осауленко Станіслав Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 25 липня 1991(1991-07-25)
Синельникове
Смерть 27 серпня 2014(2014-08-27) (23 роки)
між Горлівкою та Єнакієвим
Поховання Синельникове
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Короткий життєпис ред.

Народився 1991 року в місті Синельникове. 2006 року закінчив 9 класів ЗОШ № 2 міста Синельникове. Після школи продовжив навчання у Синельниківському професійному ліцеї, де 2009-го здобув кваліфікацію електрогазозварника. Відслужив строкову службу в армії, з 2010 року працював на Придніпровській залізниці у вагонному депо Нижньодніпровськ-Вузол, займався ремонтом вагонів.

З квітня 2014-го — заступник командира БМП, навідник-оператор 8-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї Дніпропетровської окремої механізованої бригади. На бронежилет скидався колектив, меценат, комерційна фірма. За тиждень бронежилет й уберіг Олександра при близькому вибухові гранати.

Бійці, які обороняли блок-пост під постійними обстрілам, покликали допомогу. Вояки виїхали на БМП до блок-посту, між Горлівкою та Єнакієвим (Донецька область) були атаковані із трьох сторін. У бою з російськими терористами у Станіслава заклинило гармату, потім у БТРа заглох мотор. Загинув, воюючи як піхотинець, від вогнепального поранення — від двох куль врятував бронежилет, а третя потрапила між пластинами. Товариші намагались врятувати Осауленка, надали йому першу медичну допомогу, перев'язали, зупиняли кров; помер на руках у побратимів.

Без Станіслава лишились батьки, дружина Ольга та син Артем 2011 р.н.[1]

Похований у Синельниковому 2 вересня 2014-го з військовими почестями; Східне кладовище.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[2]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 25
  • Вшановується 27 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
  • у синельниківськй ЗОШ № 1 Станіславу Осауленку відкрито меморіальну дошку[4]

Примітки ред.

Джерела ред.