Оріхове-Донецьке

село в Луганській області, Україна

Оріхове-Донецьке — село в Україні, у Щастинській міській громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 69 осіб. Орган місцевого самоврядування — Щастинська міська ВЦА.

село Оріхове-Донецьке
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Громада Щастинська міська громада
Основні дані
Засноване 1962
Населення 69
Площа 1,44 км²
Густота населення 47,92 осіб/км²
Поштовий індекс 93712
Телефонний код +380 6473
Географічні дані
Географічні координати 48°46′16″ пн. ш. 38°48′08″ сх. д. / 48.77111° пн. ш. 38.80222° сх. д. / 48.77111; 38.80222Координати: 48°46′16″ пн. ш. 38°48′08″ сх. д. / 48.77111° пн. ш. 38.80222° сх. д. / 48.77111; 38.80222
Середня висота
над рівнем моря
53 м
Водойми заповідне урочище Біляєвське оз.Горіхове річка Сіверський-Донець
Найближча залізнична станція Шипилове
Відстань до
залізничної станції
26 км
Місцева влада
Адреса ради 93710, Луганська обл., Щастинський р-н, м. Щастя, площа.Миру, 9
Карта
Оріхове-Донецьке. Карта розташування: Україна
Оріхове-Донецьке
Оріхове-Донецьке
Оріхове-Донецьке. Карта розташування: Луганська область
Оріхове-Донецьке
Оріхове-Донецьке
Мапа
Мапа

Географія ред.

Географічні координати: 48°46' пн. ш. 38°48' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,44 км².

Село розташоване за 12 км від Трьохізбенки. На південь від Оріхового-Донецького протікає річка Сіверський Донець.

Клімат ред.

Клімат Оріхового-Донецького
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,9 −2,4 2,8 14,4 21,9 25,8 27,4 26,6 20,6 12,5 4,4 0,0 12
Середня температура, °C −6 −5,6 −0,5 9,6 16,5 20,4 22,0 21,2 15,5 8,5 1,6 −2,6 8
Середній мінімум, °C −9 −8,8 −3,8 4,8 11,1 15,0 16,7 15,8 10,5 4,5 −1,1 −5,2 4
Норма опадів, мм 43 32 27 38 42 60 54 40 36 31 45 48 496
Джерело: climate-data.org

Археологія ред.

Поселення бондарихинської культури [1]

Історія ред.

Засноване 1674 року як хутір Оріхово-Донецький надвірним радником Бантишем. Територія хутора була заселена сербами, хорватами, угорцями, волохами православного віросповідання, а також російськими і українськими селянами з Воронезької, Курської, Чернігівської губерній[1].

1962 року поселенню надано статус села.

7 жовтня 2014 року село було виключено зі складу Слов'яносербського району і приєднано до Новоайдарського району Луганської області[2] через окупацію значної частини Слов'яносербського району проросійськими терористичними угрупуваннями.

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 69 осіб, з них 8,7% зазначили рідною українську мову, а 91,3% — російську[3].

Примітки ред.

  1. Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
  2. Постанова Верховної Ради України від 7 жовтня 2014 року № 1692-VII «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Луганської області, зміну і встановлення меж Новоайдарського і Слов'яносербського районів Луганської області»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 14 червня 2015.

Джерела ред.

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання ред.