Ортакьой (Стамбул)

історичний район у Бешикташі в Стамбулі, Туреччина

Ортакьо́й (тур. Ortaköy — дослівно «Середнє село») — історичний район в Бешикташі в Стамбулі, Туреччина, розташований посередині європейського берега протоки Босфор. Раніше тут знаходилося маленьке село. В районі Ортакьой розташовано кілька значущих історичних і культурних пам'яток (мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан, палацовий комплекс Феріє й інші).

Ортакьой

Мечеть Ортакьой
Загальна інформація
41°03′16″ пн. ш. 29°01′41″ сх. д. / 41.05462720002777388° пн. ш. 29.02819010002777844° сх. д. / 41.05462720002777388; 29.02819010002777844Координати: 41°03′16″ пн. ш. 29°01′41″ сх. д. / 41.05462720002777388° пн. ш. 29.02819010002777844° сх. д. / 41.05462720002777388; 29.02819010002777844
Країна  Туреччина[1]
Адмінодиниця Бешикташ
Населення 8897 осіб (2007)[2],
8703 осіб (2008)[2],
8811 осіб (2009)[2],
8930 осіб (2010)[2],
9088 осіб (2011)[2],
9078 осіб (2012)[2],
9271 осіб (2013)[2],
9617 осіб (2014)[2],
9739 осіб (2015)[2],
9571 осіб (2016)[2],
9556 осіб (2017)[2],
9408 осіб (2018)[2],
9440 осіб (2019)[2],
9296 осіб (2020)[2],
9568 осіб (2021)[2],
9423 осіб (2022)[2],
9077 осіб (2023)[3]
Телефонний код 212[4]
Карта
Мапа
CMNS: Ортакьой у Вікісховищі
Мечеть Ортакьой і однойменний майдан.
Садиба Есми-султан.

Історія ред.

Найдавніші згадки про будівлі на території сучасного Ортакьой відносять до IX століття[5]. Постійне поселення з'явилося в середині XVI століття, коли султан Сулейман I почав переселяти сюди турків.

У 1556 році оттоманський архітектор Сінан побудував Турецькі лазні, які є в даний час одними з найдавніших будівель в центрі, що дійшли до наших днів[6].

У XIX столітті султан Абдул-Азіз побудував на березі Босфору великий палац Чираган, для якого йому довелося знести більшість мусульманських житлових будинків, розташованих на узбережжі. Також в цей час з'являються такі споруди, як мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан.

Знаменитий німецький архітектор Бруно Таут в першій половині XX століття жив у будинку, який він побудував спеціально для себе.

У середині XX століття відбувається масовий відтік національних меншин з Ортакьой. Спершу, після появи держави Ізраїль, сильно скоротилася чисельність єврейського населення, а після Стамбульського погрому 1955 значно зменшилася чисельність представників інших народностей, зокрема, вірмен і греків.

З другої половини XX століття, особливо після відкриття Босфорського мосту в 1973 році, європейська частина якого виходить в центр, зростає потік транспорту через Ортакьой.

У 1990-х починається становлення Ортакьою як культурного центру. Він поєднує в собі риси мусульманської, єврейської, християнської та католицької культур і релігій. Місце стає привабливим для туристів, також починається його розвиток як розважального центру.

У 2004 році був місцем, де Джордж Буш взяв слово під час саміту НАТО.

Сьогодні ред.

В даний час позиціонується як культурно-розважальний центр з центром на майдані Ортакьой на узбережжі Босфору. Тут же розташована мечеть Ортакьой. На площі та в її околицях багато кафе, сувенірних магазинів, нічних клубів, галерей мистецтв. Уздовж набережної у напрямку до палацу Долмабахче розташувалися Галатасарайський університет і готель Чираган, що займає відновлені будівлі однойменного палацу.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. archINFORM — 1994.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т Adrese Dayalı Nüfus Kayıt SistemiTÜİK.
  3. Adrese Dayalı Nüfus Kayıt Sistemi, Address Based Population Registration SystemTÜİK.
  4. Coğrafi Numaralar, Geographic NumbersBilgi Teknolojileri ve İletişim Kurumu.
  5. Ortaköy, Dünden Bugüne Beşiktaş. — Tarih Vakfı. — Ekim тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім (тур.)
  6. Erhan İşözen Ortaköy. — Dünden Bugüne İstanbul Ansiklopedisi. — Tarih Vakfı. — 1994. — ISBN 975-7306-00-2.

Посилання ред.