Опорний півзахисник (ОПЗ) (англ. Central defensive midfielder (CDM)) — позиція у футболі, гравець якої зазвичай є сполучною ланкою між обороною та атакою. Він займає позицію в середині поля між лініями оборони та півзахисту.

Розташування опорних півзахисників на полі.

Історія ред.

Позиція опорника виникла через зміни правил офсайду. 1925 року ФІФА ухвалила, що офсайд тепер визначається не за третім найближчим до воріт гравцем, а за передостаннім. Відповідно, через це правило гравці нападу отримали більше вільного простору, на якому вони могли розігрувати м'яч без порушення правил.

Щоб скоротити кількість небезпечних моментів, наставник лондонського «Арсеналу» Герберт Чепмен з подачі капітана команди Чарлі Б'юкена перебудував схему гри. Він перевів одного з трьох центральних півзахисників у лінію оборони, а два інших стали опорниками та почали займатися підстраховкою та пов'язувати між собою захист та атаку[1].

Характеристика ред.

Найбільш розповсюджений вид опорного півзахисника — руйнівник. Насамперед гравці такого плану сильні в єдиноборствах та епізодах, коли потрібно відібрати м'яч один в один, фізично міцні та непоступливі. Такі футболісти вперед майже не ходять, здебільшого залишаючись на своїй половині поля або в центральному колі. Вони не мають хорошого першого пасу і їх гра опорника-руйнівника зводиться до того, щоб відібрати м'яч у суперника та віддати його плеймейкеру. Тим не менш за кількістю відборів вони опиняються у лідерах. Серед найяскравіших прикладів таких гравців є Дженнаро Гаттузо, Клод Макелеле та Хав'єр Маскерано. Серед українських гравців — Тарас Степаненко, Сергій Сидорчук, Андрій Гусін та інші[2].

Через вузьку спеціалізацію руйнівників, у 21 сторіччі найкращі клубі світу стали відмовлятись від цієї ідеї і почали грати без яскраво вираженого руйнівника. В такому випадку коли обидва центральні півзахисники однаково відпрацьовують ззаду. Як правило, вони чергують підключення вперед, залежно від того, в якій зоні це вигідніше зробити, і де це принесе більше користі. Але один із них в обов'язковому порядку залишається трохи позаду[3]. Гравцями такого типу є Андреа Пірло, Жоржіньо, Тоні Кроос та інші[4].

Примітки ред.

  1. Кто такой опорный полузащитник в футболе | Football Agency in Spain. pro-sportagent.com (ru-RU) . 16 серпня 2021. Процитовано 21 червня 2022.
  2. Найкращі з найкращих. Топ-10 опорних півзахисників чемпіонату України. Спорт.ua (укр.). Процитовано 21 червня 2022.
  3. В действии. Опорный полузащитник. football.ua. Процитовано 21 червня 2022.
  4. Опорный полузащитник в футболе: основные функции и качества. Футбольный Эстет (ru-RU) . 31 березня 2020. Процитовано 21 червня 2022.

Посилання ред.