Опора (конструкція)

тимчасовий конструктивний елемент, що використовується під час будівництва

Опо́ра, підпо́ра — споруда або частина споруди, що служить для тримання та закріплення тримальних конструкцій. Основне завдання — передавання зусилля від однієї частини будови, до іншої або на фундамент. Використовувані конструкції й матеріали опор можуть бути різними в залежності від величини й характеру переданих зусиль.

Опора лінії електропередавання.
Опори мосту: берегові опори — жовті; бики — червоні.

В будинках опорами балок і ферм служать, наприклад, колони, опорні стіни, вертикальні стояки, опорами арок і рам — найчастіше фундаменти. Опорами прогонових будов мостів є бики (проміжні опори) і стояни (берегові опори), а також понтони, човни тощо. Спеціальні стовпи і щогли, закріплені на фундаменті або безпосередньо в ґрунті, служать опорами ліній електропередачі й опорами контактної мережі[1].

Примітки

ред.
  1. «Опори» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також

ред.

Посилання

ред.