Опеньок луговий

вид грибів
Опеньок луговий

Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіоміцети (Basidiomycota)
Клас: Гомобазидіоміцети (Homobasidiomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Marasmiaceae
Рід: Опеньок (Marasmius)
Вид: Опеньок луговий
Marasmius oreades
  (Bolton) Fries
Синоніми
  Agaricus oreades [1]

Collybia oreades [2] Scorteus oreades [3] Agaricus caryophylleus [4] Agaricus caryophyllaeus [4]

Посилання
Вікісховище: Marasmius oreades
EOL: 1029355
NCBI: 181124
MB: 174712
IF: 174712

Опе́ньок лугови́й (Marasmius oreades) — вид грибів роду опеньок (Marasmius). Гриб класифіковано у 1836 році[5].

Будова ред.

Шапинка гриба 2-5(6) см у діаметрі, конусоподібно-опукло- або плоскорозпростерта, кремова, сіра-жовтувата, вохряно-кремова, рудувато-коричнювата, гола, з гладеньким або рубчастим краєм. Пластинки білі, згодом кремові або вохряно-кремові, рідкі, широкі. Спорова маса біла. Спори 7-9 Х 4-5(6) мкм. Ніжка 4-7 Х 0,3-0,5 см, щільна, білувата, кремова, волокниста. М'якуш білуватий, при підсиханні з приємним запахом.

Поширення та середовище існування ред.

Зустрічається по всій Україні. Росте на відкритих трав'янистих місцях, луках, пасовищах; з травня по листопад.

Практичне використання ред.

Добрий їстівний гриб (їстівна лише шапка). Використовують свіжим та сушеним. Містить лікарські речовини.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Bolton, An History of Fungusses, Growing about Halifax App.: t. 151 (1791)
  2. (Bolton) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 116 (1871)
  3. (Bolton) Earle, Bulletin of the New York Botanical Garden 5: 415 (1906)
  4. а б Schaeff., Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 33, t. 77 (1774)
  5. Marasmius oreades. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-28T06:19:41+02:00.

Джерела ред.

  • Marasmius oreades // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Fries, E.M. 1836. Anteckningar öfver de i Sverige växande ätliga svampar. 
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 110–111.