Онірична література
Онірична література — література, сенс якої виражається або завдяки мотиву сновидіння, або через особливості зумовленої ним композиції[1].
Як літературний прийом, сновидіння служить для найрізноманітніших цілей формальної побудови і художньої композиції усього твору і його складових частин, ідеологічної та психологічної характеристики дійових осіб і, нарешті, викладу поглядів самого автора.
Зустрічається в міфах, епосі, релігійних творах, історичних хроніках, белетристиці і поезії по всьому світу з найдавніших часів. До такої практики зверталися автори агіографій, вона поширювалася за доби бароко, романтизму, найповніше реалізувалася у річищі сюрреалізму[1].
Примітки ред.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Онірична література // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 153.