ο Стрільця, латинізоване як Omicron Sagittarii, — одна зірка в сузір'ї Стрільця. Жовтого кольору і видима неозброєним оком з видимою візуальною величиною +3,77. Відстань до цієї зірки становить приблизно 142 світлових років на основі паралакса. Він дрейфує далі від Сонця з радіальною швидкістю +26 км/с, наблизившись до 86 св. р. мільйон років тому.

Омікрон Стрільця

Розташування ο Стрільця (обведено)
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Стрілець
Пряме піднесення 19г 04х 40.98177с[1]
Схилення −21° 44′ 29.3845″[1]
Видима зоряна величина (V) +3.771[2]
Характеристики
Спектральний клас G9IIIb[3]
Показник кольору (B−V) +1.012±0.008[4]
Показник кольору (U−B) {{{u-b}}}


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +26.1±0.6[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +76.35±0.31[1] мас/р
Схил.: −58.12±0.18[1] мас/р
Паралакс (π) 22.96 ± 0.24 мас[1]
Відстань 142 ± 1 св. р.
(43.6 ± 0.5 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0.625[2]
Фізичні характеристики
Маса 1.80[5] M
Радіус 12.09+0.29
−0.17
[6] R
Світність 66.7±1.1[6] L
Ефективна температура 4,744+34
−57
K
Інші позначення
ο Sgr, 39 Sagittarii, BD−21°5237, GC 26224, HD 177241, HIP 93683, HR 7217, SAO 187643, PPM 269274, ADS 11996, CCDM J19047-2144A, WDS J19047-2144A[7]
Посилання
SIMBADдані для omi+Sgr

Цей об'єкт знаходиться на 0,86 градуса на північ від екліптики, тому ο Стрілець може бути закритий Місяцем і дуже рідко планетами. Останнє закриття планети відбулося 24 грудня 1937 року, коли її закрив Меркурій. 5 січня його майже затьмарило сонце, яке займає середню, округлу половину одного градуса неба. Таким чином зірку можна спостерігати всю ніч, перетинаючи небосхилом, на початку липня.

Примітки ред.

  1. а б в г д van Leeuwen, F. (2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600.
  2. а б Liu, Y. J. та ін. (2007), The abundances of nearby red clump giants, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 382 (2): 553—66, Bibcode:2007MNRAS.382..553L, doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11852.x.
  3. Keenan, Philip C.; McNeil, Raymond C. (1989), The Perkins Catalog of Revised MK Types for the Cooler Stars, The Astrophysical Journal Supplement Series, 71: 245, Bibcode:1989ApJS...71..245K, doi:10.1086/191373.
  4. а б Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
  5. Luck, R. Earle (2015), Abundances in the Local Region. I. G and K Giants, The Astronomical Journal, 150 (3): 88, arXiv:1507.01466, Bibcode:2015AJ....150...88L, doi:10.1088/0004-6256/150/3/88, S2CID 118505114.
  6. а б Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
  7. omi Sgr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 9 жовтня 2019.