Омікрон Стрільця
ο Стрільця, латинізоване як Omicron Sagittarii, — одна зірка в сузір'ї Стрільця. Жовтого кольору і видима неозброєним оком з видимою візуальною величиною +3,77. Відстань до цієї зірки становить приблизно 142 світлових років на основі паралакса. Він дрейфує далі від Сонця з радіальною швидкістю +26 км/с, наблизившись до 86 св. р. мільйон років тому.
Розташування ο Стрільця (обведено) | |
Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір’я | Стрілець |
Пряме піднесення | 19г 04х 40.98177с[1] |
Схилення | −21° 44′ 29.3845″[1] |
Видима зоряна величина (V) | +3.771[2] |
Характеристики | |
Спектральний клас | G9IIIb[3] |
Показник кольору (B−V) | +1.012±0.008[4] |
Показник кольору (U−B) | {{{u-b}}}
|
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | +26.1±0.6[4] км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: +76.35±0.31[1] мас/р Схил.: −58.12±0.18[1] мас/р |
Паралакс (π) | 22.96 ± 0.24 мас[1] |
Відстань | 142 ± 1 св. р. (43.6 ± 0.5 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
0.625[2] |
Фізичні характеристики | |
Маса | 1.80[5] M☉ |
Радіус | 12.09+0.29 −0.17[6] R☉ |
Світність | 66.7±1.1[6] L☉ |
Ефективна температура | 4,744+34 −57 K |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для omi+Sgr |
Цей об'єкт знаходиться на 0,86 градуса на північ від екліптики, тому ο Стрілець може бути закритий Місяцем і дуже рідко планетами. Останнє закриття планети відбулося 24 грудня 1937 року, коли її закрив Меркурій. 5 січня його майже затьмарило сонце, яке займає середню, округлу половину одного градуса неба. Таким чином зірку можна спостерігати всю ніч, перетинаючи небосхилом, на початку липня.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д van Leeuwen, F. (2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357, S2CID 18759600.
- ↑ а б Liu, Y. J. та ін. (2007), The abundances of nearby red clump giants, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 382 (2): 553—66, Bibcode:2007MNRAS.382..553L, doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11852.x.
- ↑ Keenan, Philip C.; McNeil, Raymond C. (1989), The Perkins Catalog of Revised MK Types for the Cooler Stars, The Astrophysical Journal Supplement Series, 71: 245, Bibcode:1989ApJS...71..245K, doi:10.1086/191373.
- ↑ а б Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
- ↑ Luck, R. Earle (2015), Abundances in the Local Region. I. G and K Giants, The Astronomical Journal, 150 (3): 88, arXiv:1507.01466, Bibcode:2015AJ....150...88L, doi:10.1088/0004-6256/150/3/88, S2CID 118505114.
- ↑ а б Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
- ↑ omi Sgr. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 9 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |