Вікіпедія

Ольга (балет)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ольга.

«Ольга» — балет на 2 дії українського композитора Євгена Станковича на лібрето Юрія Іллєнка, написаний 1981 року.

Балет
"Ольга"
Афіша балету "Княгиня Ольга"(Дніпетровський театр опери та балету)
Композитор Євген Станкович
Автор
лібрето		 Юрій Іллєнко
Кількість дій 2
Перша постановка 19 березня 1982 рік
Місце першої постановки Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Інформація у Вікіданих

Прем'єра ред.

Прем'єра балету відбулася в Національному академічному театрі опери та балету України імені Тараса Шевченка 19 березня 1982 року з нагоди святкування 1500-річчя Києва.[1] Постановку здійснили диригент Стефан Турчак, хореографом Анатолій Шекера, художник Федір Нірод .[2] Після смерті Стефана Турчака в 1988 році балет поступово зник з репертуару театру. В основі сюжету — історична постать княгині Ольги, її особиста драма (в інтерпретації Ілленка, князь Ігор став небажаним чоловіком, а коханим чоловіком княгині був простолюдин Рус, справжній батько Святослава), хрещення та князювання.[3]

Постановка Дніпровського театру опери та балету ред.

У 2010 році балет був поставлений у Дніпропетровському театрі опери та балету.[4]

Постановочна група ред.

Постановочна група: балетмейстер — Олег Ніколаєв, заслужений артист України; диригент — Юрій Пороховник, заслужений діяч мистецтв України; декорації та костюми — Дар'ї Білої, хормейстер — В. Пучков-Сорочинський, заслужений діяч мистецтв України.[1]

Про постановку ред.

Диригент Юрій Пороховник з дозволу Євгена Станковича додав до партитури фрагменти з інших творів композитора — «Вікінгів» та Літургії і скомпонував свою музичну версію балету. Вистава вийшла переконливою оповіддю про видатну особистість, діяння якої визначили долю народу і країни. Створене Олегом Ніколаєвим (балетмейстером) нове лібрето балету з афішною назвою «Княгиня Ольга» зумовило хореографічний стиль спектаклю, що тяжіє до патетичної епічності та монументальності.[5] О.Ніколаєв виявив себе як майстер хореографічної мініатюри. У його інтерпретації балет складається з восьми цілком завершених епізодів, кожен з них сповнений яскравих метафор. Користуючись сучасними досягненнями танцювального симфонізму і поліфонії, балетмейстер ооб'єднав всі танці в розгорнуту композицію.[6]

Сюжет[7] ред.

Перша дія складається з трьох динамічних картин: дитинство, кохання — юність та дорослішання — шлюб Ольги, що відтворюють обставини формування характеру майбутньої княгині. Ольга-дитина, яка мало не потрапила в полон, — стривожена і стрімка; Ольга-дівчина, яка зустрічає перше кохання, — щира і кмітлива; Ольга-наречена — велична красуня.

Друга дія — це своєрідна ескізна оповідь про Ольжине князювання, найважливішим моментом якого стала поїздка до Константинополя та прийняття православ'я. За допомогою затемнення та підняття задньої завіси, змінюються картини — минають роки, пунктир історії виглядає переконливим і зрозумілим. Кульмінаційна сцена — фінал-апофеоз, у якому Ольга, подібно до Мадонни на хрестоподібній іконі-декорації, тримає на руках малого онука Володимира.[8]

Додаткові факти ред.

  • 12 вересня 2020 року в межах VI Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» відбулась пряма трансляція балету «Княгиня Ольга» Дніпропетровського театру опери і балету, яку можна було подивитися у Києві на Михайлівський площі та у місті Луцьку. Для жителів Дніпра трансляція велася на YouTube.[9] Ролі виконували: княгиня Ольга — Катерина Шмигельська, князь Ігор — Олексій Чорич, князь Святослав — Євген Кучвар, князь Олег — Вадим Кащеєв, Патріарх Візантійський — Ігор Касьян.[10]

Примітки ред.

  1. ↑ Черкашина-Губаренко М. Р. Театральні університети Володимира Рожка. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2016. № 3 (32). с. 52.
  2. ↑ Андрій Тулянцев. Балет "Княгиня Ольга" та фольк-опера "Коли цвіте папороть" на сцені Дніпропетровського академічного театру опери та балету. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3’2016. с. 66.
  3. ↑ Хореографічна еволюція.
  4. ↑ Княгиня Ольга. Хореографічне сказання.
  5. ↑ Ганна Веселовська. Станкович, легенда про княгиню Ольгу.
  6. ↑ Андрій Тулянцев. Балет "Княгиня Ольга" та фольк-опера "Коли цвіте папороть" на сцені Дніпропетровського академічного театру опери та балету. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 3’2016. с. 66—69.
  7. ↑ Ганна Веселовська. Станкович, Легенда про княгиню Ольгу.
  8. ↑ Юлія Бентя. Балет Олега про Ольгу.
  9. ↑ У трьох містах відбудеться фестиваль на честь святої княгині ОЛьги.
  10. ↑ “Anne de Kyiv Fest”. Балет "Княгиня Ольга": до 1075-ліття від початку правління в Києві.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ольга_(балет)&oldid=41873810