Вікіпедія

Ольга Шевцова

латвійська футболістка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевцова.

Ольга Шевцова (в дівоцтві — Іванова[2][3]; латис. Olga Ševcova / Ivanova; нар. 7 червня 1992, Рига, Латвія) — латвійська футболістка, нападниця ісландського клубу ІБВ та жіночої збірної Латвії. 5 разів визнавалася Футболісткою року в Латвії. Виступала на батьківщині, а також в Литві, Естонії та Ісландії.

Ф
Ольга Шевцова
Особисті дані
Повне ім'я Ольга Шевцова
Народження 26 листопада 1992(1992-11-26) (31 рік)
  Рига, Латвія
Громадянство Латвія Латвія
Позиція нападниця
Інформація про клуб
Поточний клуб Ісландія ІБВ
Номер 14
Юнацькі клуби

2004—2006 		Латвія «Сконто»
Латвія «Шитика»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007—2009 Латвія «Сконто / Цериба-46 вск.» ? (?)
2009 Литва «Гінтра» ? (?)
2010—2014 Естонія «Пярну» ? (?)
2016—2018 Латвія РФШ ? (?)
2019 Латвія «Динамо» (Р) ? (?)
2020—н.ч. Ісландія ІБВ 31 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007—2008
2008—2010
2011—н.ч. 		Латвія Латвії (WU-17)
Латвія Латвії (WU-19)
Латвія Латвія 		6 (2)
9 (0)
40 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Першим клубом Шевцової був «Сконто», де вона виступала в молодіжних командах хлопців під керівництвом тренера-ветерана Володимира Беляєва[4]. У 2004 році приєдналася до футбольної школи «Шитика», а потім перейшла до «Сконто / Цериба-46 вск.», де виступала з 2007 по 2009 рік[4].

Після переїзду за кордон Шевцова приєдналася до чемпіона литовської А-Ліги «Гінтра Універсітетас» (Шяуляй) та брала участь у кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів УЄФА 2009/10[5]. З 2010 по 2014 рік провела п'ять сезонів, виступаючи за «Пярну» в жіночому чемпіонаті Естонії[6].

У 2011 році вперше визнана футболістом року Латвії після п'яти голів у 18 матчах чемпіонату Естонії за «Пярну» та одного проти «Пімаунт Юнайтед» у програному поєдинку кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів УЄФА 2011/12[7]. У 2013 році вдруге отримала нагороду «Латвійська футболістка року»[8].

У сезоні 2015 року вона не грала, оскільки була вагітна[9].У 2016 році, після народження дитини, повернулася до Латвійської жіночої ліги, у РФШ[4]. Після того, як у 2017 році допомогла РФШ оформити золотий «дубль», Шевцова втретє була визнана футболістом року Латвії[2]. Завдяки гарній формі зберегла вище вказану нагороду у 2018 та 2019 роках[10]. У 2019 році стала однією з декількох гравців, які покинули одного з грандів латвійського жіночого футболу РФШ та перейшла у новостворене «Динамо» (Рига)[11], яке потім здобула титул чемпіона Латвійської жіночої ліги[12].

У січні 2020 року Шевцова разом зі своїми співвітчизницями Елізою Спрунтуле та Карліною Міксоне перейшла до ісландського клубу ІБВ[13]. Після багатообіцяючого сезону 2020 року, в якому забила три м'ячі в 16 матчах, погодила новий однорічний контракт з ІБВ[14]. У 2021 році визнана гравчинею року за версією ІБВ після того, як відзначилася 6-ма голами у 16 матчах. У грудні 2021 року знову продовжила контракт з вище вказаним клубом[15].

Кар'єра тренера ред.

Виступала за жіночу збірну Латвії з футболу. Дебютувала 3 березня 2011 року в програному (0:2) матчі кваліфікаційного раунду чемпіонату Європи 2013 року проти Люксембурга в Струмиці[note 1]. Виступала за команду у кваліфікації чемпіонату світу 2019 року.

3 вересня 2019 року стала першою гравчинею жіночої збірної Латвії, яка відзначилася голом у матчі проти Швеції або будь-якої національної збірної, яка входить до топ-10 найкращих рейтингів у відбірковому матчі чемпіонату Європи 2022 року[note 2][16]. На той час Латвія займала 93 місце за версією ФІФА і 43 місце за УЄФА (п'яте місце з нижньої частини сере усіх учасників), на відміну від шостого місця Швеції.

Іноді Шевцова була недоступна для матчів національної збірної через те, що Федерація футболу Латвії (ЛФФ) описала як «ģimenes apstākļu» (сімейні обставини), у тому числі у матчі-відповіді зі Швецією[17]. З вище вказаної причини[18], була однією з декількох гравців національної збірної, які не змогли взяти участь у матчі кваліфікації жіночого чемпіонату світу з футболу у листопаді 2021 року проти Англії, в якому виснажена команда Латвії зазнала рекордної поразки з рахунком 0:20[19].

Статистика виступів ред.

У збірній (по матчах) ред.

Матчі та голи по збірних та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Латвія
2011 1 0
2012 —
2013 3 0
2014 —
2015 —
2016 3 0
2017 9 3
2018 8 1
2019 8 2
2020 2 0
2021 6 1
Загалом 40 7
Станом на 26 жовтня 2021[4]

Забиті м'ячі ред.

Scores and results list Latvia's goal tally first, score column indicates score after each Ševcova goal.[4]
Список забитих м'ячів Ольги Шевцової за національну збірну
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 11 березня 2017 Циріон, Лімасол, Кіпр   Мальта 1–0 1–0 Кубок Афродіти 2017
2 6 квітня 2017 Стадіон імені Михайла Месхі, Тбілісі, Грузія   Естонія 4–0 4–0 кваліфікація чемпіонату світу 2019
3 8 травня 2017 Савівальдібе, Шяуляй, Литва   Естонія 3–0 3–0 Балтійський кубок 2017
4 1 вересня 2018 ТНТК, Таллінн, Естонія   Литва 3–0 4–0 Балтійський кубок 2018
5 16 червня 2019 Яна Скрдела, Рига, Латвія   Литва 2–0 2–0 Балтійський кубок 2019
6 3 вересня 2019 Даугава, Лієпая, Латвія   Швеція 1–0 1–4 кваліфікація чемпіонату Європи 2022
7 21 October 2021 Даугава, Лієпая, Латвія   Північна Македонія 1–2 1–4 кваліфікація чемпіонату світу 2023 року

Стиль гри ред.

Ольга Шевцова, яка комфортно почуває себе в атаці, здатна грати на більшості атакувальних позицій на полі.

Досягнення ред.

Клубні ред.

«Сконто/Цериба»
«Гінтра Універсітетас»
«Пярну»
РФШ
«Динамо» (Рига)

У збірній ред.

Латвія
  • Балтійський кубок
    •   Володар (3): 2017, 2018, 2019
  • Кубок Афродіти
    •   Володар (1): 2017

Індивідуальні ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Це перший поєдинок Шевцової на сайті Латвійської федерації футболу. Але на сторінці «Biogrāfija» в тому самому профілі повідомляється, що її дебют відбувся 25 квітня 2009 року в програному 1:3 поєдинку Балтійського кубку проти Естонії.
  2. ↑ У кваліфікації чемпіонату Європи 2022 обійшлося без попереднього раунду, в якому Латвія вибула з моменту повернення до міжнародної гри до кваліфікації чемпіонату Європи 2009 року. Це означало, що Латвія зіткнулася з декількома вищими за рейтингом суперниками, ніж раніше.
  1. ↑ Soccerdonna — 2010.
  2. ↑ а б Andris Vaņins trešo gadu pēc kārtas atzīts par Latvijas labāko Futbolistu (Latvian) . Latvian Football Federation. 21 грудня 2017. Процитовано 8 січня 2022.
  3. ↑ For the third time in a row and overall for the fifth time in his career, Ольга Иванова (Olga Ivanova) has been named Latvian Footballer of the Year, playing daily in the FK Dinamo Rīga and in the Latvian national team.🇱🇻 🔝🔝 Olga becomes the best player in the Women's Football League and the best player in the Women's Football League team. Next destination Olga➡️ ✈✈✈ ???. MNG Sports Agency. 24 січня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  4. ↑ а б в г д е Biogrāfija (Latvian) . Latvian Football Federation. Процитовано 6 січня 2022.
  5. ↑ "Gintra-Universitetas" škočių barjero neperžengė (Lithuanian) . Šiaulių kraštas. 3 серпня 2009. Процитовано 8 січня 2022.
  6. ↑ Olga Ševcova (Estonian) . Estonian Football Association. Процитовано 8 січня 2022.
  7. ↑ Link, Eno-Gerrit (12 грудня 2011). Pärnu vutimängija valiti Lätis aasta parimaks (Estonian) . Pärnu Postimees. Процитовано 8 січня 2022.
  8. ↑ Vaņins atzīts par gada labāko Latvijas futbolistu (Latvian) . Ziņu Portāls Latvijai. 13 грудня 2013. Процитовано 8 січня 2022.
  9. ↑ Didzis Matīss: ""JK Pärnu" atbilst tuvāk Lietuvas izlases līmenim" (Latvian) . Latvian Football Federation. 27 лютого 2015. Процитовано 8 січня 2022.
  10. ↑ а б Par pērnā gada labākajiem Latvijas futbolistiem atzīti Šteinbors un Ševcova (Latvian) . Neatkarīgā Rīta Avīze. 24 січня 2020. Процитовано 6 січня 2022.
  11. ↑ Birjuks, Arkādijs (16 січня 2019). Sieviešu futbola intrigas: dominējošo "Rīgas FS" pamet vairākas spēlētājas (Latvian) . Sporta Centrs. Процитовано 8 січня 2022.
  12. ↑ Birjuks, Arkādijs (28 вересня 2019). "Dinamo" triumfē Sieviešu Futbola līgā, pārtraucot "Rīgas Futbola skolas" dominanci (Latvian) . Sporta Centrs. Процитовано 8 січня 2022.
  13. ↑ Ásgeirsson, Guðmundur Aðalsteinn (1 лютого 2020). ÍBV fær fimm erlenda leikmenn (Staðfest) (Icelandic) . Fótbolti.net. Процитовано 8 січня 2022.
  14. ↑ Einarsson, Magnús Már (23 листопада 2020). Olga Sevcova áfram hjá ÍBV (Icelandic) . Fótbolti.net. Процитовано 8 січня 2022.
  15. ↑ Þórbergsson Steinke, Sæbjörn Þór (3 грудня 2021). Olga og Viktorija framlengja við ÍBV (Icelandic) . Fótbolti.net. Процитовано 8 січня 2022.
  16. ↑ Birjuks, Arkādijs (4 вересня 2019). Ročāne: "20. minūtē pieskrēju klāt trenerim, bet viņam asaras acīs (Latvian) . Sporta Centrs. Процитовано 8 січня 2022.
  17. ↑ Poļakovs, Iļja (22 жовтня 2020). Dāmām pārbaudījums un mācībstunda Zviedrijā (Latvian) . Latvian Football Federation. Процитовано 8 січня 2022.
  18. ↑ Bācis, Ivars (30 листопада 2021). Kvačovs: Sagaidu pašatdevi un disciplīnu visas spēles gaitā (Latvian) . Sporta Centrs. Процитовано 8 січня 2022.
  19. ↑ Kvačovs: Priecēja, ka meitenes atdeva sevi līdz galam (Latvian) . Latvian Football Federation. 1 грудня 2021. Процитовано 8 січня 2022.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ольга_Шевцова&oldid=40707670