Ольга Малінкевич

польська жінка-фізик

Ольга Малінкевич (пол. Olga Malinkiewicz; нар. 26 листопада 1982) — польський фізик, винахідниця методу виробництва сонячних комірок на основі перовськітів з використанням струменевого друку. Співзасновниця та технічна директорка компанії Saule Technologies.[1][2]

Ольга Малінкевич
пол. Olga Malinkiewicz
Народилася 26 листопада 1982(1982-11-26) (41 рік)
Вроцлав
Громадянство Польща Польща
Діяльність фізик, винахідник
Alma mater Варшавський університет
Науковий ступінь доктор філософії (2017)
Знання мов польська
Нагороди
Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі

Біографія ред.

Народилась 1982 року у Вроцлаві. Вчилась на факультеті фізики Варшавського університету, де 2005 року отримала диплом бакалавра. Після цього продовжила навчання в Політехнічному університеті Каталонії, який закінчила 2010 року. Ще під час навчання, 2009 року почала працювати в Інституті фотонічних наук. 2017 року в Інституті молекулярних наук Університету Валенсії захистила дисертацію на тему доступних та ефективних фотоелектричних комірок. 2014 року разом з двома польськими підприємцями заснувала компанію Saule Technologies (названу на честь балтійської богині сонця).[3] У грудні 2014 року в Бостоні представили перший роздрукований перовськіт.[4] У березні 2015 року Saule Technologies було визнано стартапом року в Польщі.[2] Згодом відхилила пропозицію 1 млн. євро за частку в 10% свого стартапу.[5]

У січні 2018 року підписано контракт на будівництво панелей зі шведською компанією Skanska. Також відкрила ліцензію на партнерство з виготовлення комірок на Близькому Сході. Компанія працює з французькою Egis Group, яка проводить інкапсуляцію комірок.

Досягнення ред.

Працюючи в Іспанії, розробила метод, який дозволяє використовувати перовськітний матеріал на будь-якій основі, наприклад, ПЕТ-плівці. У грудні 2014 року разом з двома польськими підприємцями заснувала компанію Saule Technologies (названу на честь балтійської богині сонця), яка представила в Бостоні перший у світі друкований перовскіт.

Нагороди ред.

Ще під час навчання Ольга розробила архітектуру новітніх перовськітних фотоелектричних комірок, яка дозволяє виготовлення таких пристроїв в умовах низької температури, зберігаючи при цьому їх високу ефективність. Сонячна батарея на основі перовськіта не тільки більш ефективно діє під сонячним світлом, але й здатна виробляти електрику в умовах штучного освітлення, допомагаючи «вдруге переробляти» світло всередині приміщень.[6] 2014 року за цей проєкт отримала нагороду Студентських інновацій Photonics21, організовану Європейською комісією.[7][8][9] На цю тему вона також написала статтю в Scientific Reports Nature Publishing Group.[10]

2015 року отримала нагороду «Винахідник року» в категорії «Винахідники до 35 років» за версією журналу MIT Technology Review Массачусетського технологічного інституту та стала першою полькою, кому це вдалося.[11]

11 листопада 2016 року з рук президента Польщі Анджея Дуди отримала Орден Відродження Польщі за визначний вклад в розвиток польської науки.[12]

У березні 2020 року Ольга Малінкевич була відзначена журналом Американського хімічного товариства та визнана однією з найважливіших жінок у світі сучасних технологій. У 2021 році вона була удостоєна нагороди Planeta Lema в області технології за винахід і комерціалізацію друкованих сонячних елементів на основі перовськітів.

Комерціалізація винаходу ред.

Ольга Малінкевич є співавтором винаходу, охопленого патентом, тобто сонячної батареї на основі перовскіту з архітектурою, що забезпечує низькотемпературне виробництво, сумісну, серед іншого, з ПЕТ-плівкою. У 2014 році разом з Артуром Купчунасом і Пьотром Крихом заснувала Saule Sp. z o. o. (працює під назвою Saule Technologies), де вона бере участь у подальшій розробці нової технології перовскітних клітин. Ольга Малінкевич є віце-президентом правління та головним технічним директором. Метою компанії є розробка легких, гнучких, високоефективних перовскітних комірок, надрукованих на тонкій фользі, і дешевого процесу виробництва, який уможливить комерціалізацію продукту в масовому масштабі. У 2018 році Saule Technologies підписала ліцензійну угоду з міжнародною будівельною компанією Skanska на розробку продуктів, інтегрованих з будівлею (фотоелектричні фасади та фотоелектричні акустичні екрани) та впровадження їх у бізнес-сферах компанії (окремі країни Європи, Канада та США)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Meet Olga Malinkiewicz who's printing wafer-thin solar cells made with perovskite. @scctw. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  2. а б Відомі польські винаходи | Польща для мандрівників. ostarbeiter.vn.ua. Процитовано 6 квітня 2020.
  3. Afp (3 лютого 2019). ‘Inkjet’ solar panels set to reshape green energy. The Hindu (en-IN) . ISSN 0971-751X. Процитовано 6 квітня 2020.
  4. Japoński przedsiębiorca zainwestuje w polską firmę Saule Technologies. Onet Biznes. 10 вересня 2015. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 6 квітня 2020.
  5. Van Noorden, Richard (25 вересня 2014). Cheap solar cells tempt businesses. Nature News (англ.). Т. 513, № 7519. с. 470. doi:10.1038/513470a. Процитовано 6 квітня 2020.
  6. Stock-Factory. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 квітня 2020.
  7. Photonics21 Innovation Award - News - ICFO. www.icfo.eu. Процитовано 6 квітня 2020.
  8. Partnerships key to photonics innovation, EC VP tells Photonics21. spie.org. Процитовано 6 квітня 2020.
  9. A low-cost thin-film photovoltaic device with high energy efficiency. spie.org. Процитовано 6 квітня 2020.
  10. Making it real: Commercial field test of breakthrough Perovskite solar panel begins. Red, Green, and Blue (амер.). 9 січня 2019. Процитовано 6 квітня 2020.
  11. Saule Technologies - Olga Malinkiewicz jako pierwsza Polka z tytułem "Innovator of the Year". web.archive.org. 15 вересня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 6 квітня 2020.
  12. Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej / Aktualności / Ordery i odznaczenia / Prezydent odznaczył zasłużonych w służbie państwu i społeczeństwu. www.prezydent.pl. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 6 квітня 2020.

Посилання ред.