Олишівка
Оли́шівка[3] — селище в Україні, у Олишівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області та її адміністративний центр. Розташоване на річці Смолянка.
| Селище Олишівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Чернігівська область | ||
| Район | Чернігівський район | ||
| Громада | Олишівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ: | |||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1457[1] | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 4.05 км² | ||
| Населення | ▼ 1794 (01.01.2022)[2] | ||
| Поштовий індекс | 15575 | ||
| Телефонний код | +380 462 | ||
| Географічні координати | 51°13′17″ пн. ш. 31°19′58″ сх. д. / 51.22139° пн. ш. 31.33278° сх. д.Координати: 51°13′17″ пн. ш. 31°19′58″ сх. д. / 51.22139° пн. ш. 31.33278° сх. д. | ||
| Водойма | річка Смолянка
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Чернігів | ||
| До станції: | 35 км | ||
| До райцентру: | |||
| - автошляхами: | 35 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 35 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 15575, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Олишівка, вул. Чернігівська, 3 | ||
| Карта | |||
  Олишівка | |||
 Олишівка | |||
| |||
На південь від Олишівки розташований Сосинський гідрологічний заказник, на північ — лісовий заказник «Олишівська Дача», на схід — заповідне урочище «Чернещина».
Історія ред.
Поселення виникло на початку XVI століття шляхом об'єднання восьми хуторів, яке від навколишніх вільхових лісів отримала назву Ольшанка, пізніше Олишівка. Існує й інша дата заснування, як згадував відомий український етнограф О. Шишицький-Ілліч, у 1854 році старожили містечка повідомили йому, що Олишівку засновано 395 років тому.
У часи Гетьманщини село було столицею Олишівської сотні. Пізніше село ввійшло у склад Козелецького повіту.
1893 року в село було привезено два ткацькі верстати-літаки для початку ткацького виробництва.[4] Під керівництвом поміщиці Слєпушкіної було створено ткацьку артіль, яка з допомогою губернського земства досягла певних успіхів. Було налагоджено збут продукції, побудовано склади. Однак після відходу Слєпушкіної артіль розпалася.[5]
За переписом 1897 року в містечку мешкали 4193 особи (2015 чоловіків та 2178 жінок). Православними себе назвали 3812.[6]
1900 року в містечку вже діяла народна бібліотека-читальня.[7]
Радянські частини вибили нацистських окупантів з Олишівки 18 вересня 1943 року.
1 березня 2022 року в часі російського вторгнення загін територіальної оборони за кілометр від Олишівського ПСГ затримав двох диверсантів.[8]
Населення ред.
Чисельність населення ред.
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2019 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|
| 4111 | 3156 | 2756 | 2407 | 1901 | 1794 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001) ред.
| українська мова | російська |
|---|---|
| 94,64 % | 4,69 % |
Транспорт ред.
Із сходу на захід через село проходить Автошлях Т 2501. Він йде від Топчіївки до Смолянки.
Промисловість ред.
Поблизу села Олишівки знаходиться Олишівське підземне сховище газу.
Персоналії ред.
В Олишівці народились:
- Масол Віталій Андрійович (1928—2018) — прем'єр-міністр України з червня 1994 по березень 1995 року.
- Мисюра Олександр Олександрович — викладач чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.
- Савченко-Більський Володимир Олександрович (1867—1955) — український військовий діяч, генерал-хорунжий флоту УНР, контр-адмірал.
- Савченко-Більський Олександр Васильович (1900—1991) — графік, маляр, іконописець.
- Томашевський Михайло Петрович (1880—1960) — оперний співак.
- Туманюк Парасковія Архипівна (1913—1988) — Герой Соціалістичної Праці.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Олишівська громада
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Наголос подано за Олишівка. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
- ↑ Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1894 год. — C. 75-76. http://www.knigafund.ru/books/81181 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 года. — C. 35. http://www.knigafund.ru/books/81186 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 265.
- ↑ Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. Очередного 1900 года. — C. 98. http://www.knigafund.ru/books/81173 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ На Чернігівщині поблизу підземного газосховища затримали диверсантів
Посилання ред.
- Олишевка // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерский. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 264-273.
- Олишевка // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — С. 161—170 (№ 8, 15 апрѣля).
- Приходское братство (цехъ)…
- Мисюра О. О. Олишівка у вінку століть: Краєзнавче видання. — Чернігів. — Просвіта імені Т. Шевченка. — 2010. — 128 с.
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інститут історії України, 17 вересня
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |