Олешко Сергій Олександрович
Сергій Олександрович Олешко (нар. 2 червня 1961, с. Тахтоямськ, Ольський район, Магаданська область, РРСФР, СРСР) — український скульптор. Член Національної спілки художників України від 1992 року. Лауреат: Міжнародного конкурсу «Сучасне мистецтво», обласної премії «Львівська слава»[1] та Полтавської міської премії імені Миколи Ярошенка у номінації «Образотворче мистецтво. Скульптура»[2].
| Сергій Олександрович Олешко | |
| Народився | 2 червня 1961 (62 роки) с. Тахтоямськ, Магаданська область, РРСФР, СРСР |
|---|---|
| Громадянство |  СРСР →  Україна
|
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Працював у містах | Львів, Полтава, Генк |
Життєпис ред.
Народився 2 червня 1961 року у селі Тахтоямськ, Ольського району, Магаданська області (Росія)[1]. Після закінчення у 1978 році Полтавської загальноосвітньої школи № 2[3] Сергій Олешко вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладачі з фаху — Еммануїл Мисько, В. Подольський), де навчався у 1978—1983 роках[1].
Творчо працювати почав з 1983 року[4]. Працював недовгий час на порцеляновому заводі та військовому заводі «Знамя» у Полтаві[5]. З 1987 року мешкає[4] та працює як професійний самостійний скульптор у Полтаві[6], головні твори митця знаходяться у Львові[3]. Учасник міжнародних симпозіумів скульптури в смт Олесько (Львівська область, 1989), Одесі, Дзинтарі (Латвія; обидва — 1990), м. Трускавець, (Львівська область; 1994), с. Віґри (Польща, 2000), Львові (2003), Полтаві (2008), Києві (2009), Черкасах (2010)[5].
Монументальні роботи ред.
Пам'ятники, погруддя ред.
- панно «Українські казки» (1990)[5];
- погруддя Тараса Шевченка (м. Жовква, Львівська область; 1994)[5];
- пам'ятник Іванові Трушу (співавтор — архітектор Михайло Ягольник; м. Львів, 1997)[1];
- пам'ятник Бравому вояку Швейку (м. Львів, 2002)[1];
- пам'ятник Отто Говарду (м. Генк, Бельгія; 2004)[1];
- пам'ятник Никифору Дровняку (співавтор — архітектор Михайло Ягольник; м. Львів, 2006)[1];
- пам'ятник Володимирові Івасюку (співавтор — архітектор Михайло Ягольник; м. Львів, 2011)[1];
- статуя Посейдона для ресторана-бара «Посейдон» (м. Полтава, 2014)[1];
- пам'ятник-меморіал депортованим українцям з території Закерзоння у 1944-1951 роках (м. Львів, 2021)[7];
- проєкт пам'ятника головному архітектору Полтави Леву Вайнгорту (м. Полтава, 2021)[8].
Меморіальні таблиці ред.
- меморіальна таблиця державному та громадському діячеві Анатолію Кукобі (2014; Полтава)[9].
- меморіальна таблиця українському скульптору-передвижнику Леоніду Позену (2014; Полтава)[10][11].
- меморіальна таблиця фотохудожнику Йосипу Хмелевському (2017, співавтор; Полтава)[4].
- Галерея робіт Сергія Олешка
-
Пам'ятник Іванові Трушу -
Пам'ятник Дровняку Никифорові-Епіфанію -
Пам'ятник Володимирові Івасюку -
Пам'ятник Бравому вояку Швейку -
Меморіальна таблиця українському скульптору-передвижнику Леоніду Позену
.JPG)
.jpg)
Премії, нагороди ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Олешко Сергій Олександрович. pinterest.com. Національна спілка художників України. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ а б У Полтаві нагородили лауреатів щорічної міської премії імені Миколи Ярошенка. rada-poltava.gov.ua. Полтавська міська рада. 9 грудня 2019. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ а б Ольга Орлова Вузол творчості та любові: Історія двох скульпторів // Рідний край. — 2012. — № 1 (26). — С. 223—226.
- ↑ а б в «Світ мистецтва – навколо нас…». cbs.poltava.ua. Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади. 25 жовтня 2022. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ а б в г В. М. Ханко. Олешко Сергій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- ↑ Тетяна Метик (13 листопада 2021). Скульптор Сергій Олешко: «Пам'ятник повинен володіти магією, а не стати посміховиськом». lviv.depo.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ У Львові встановили пам'ятник-меморіал депортованим із Закерзоння українцям. zbruc.eu. Zbruč. 27 грудня 2021. Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Анастасія Добряк (11 квітня 2019). Пам'ятник Леву Вайнгорту в Полтаві встановлять наприкінці осені. zmist.pl.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Ілона Чорногор (24 вересня 2014). У Полтаві відкрили меморіальну дошку Анатолію Кукобі. poltava.to. Полтавщина. Архів оригіналу за 19 грудня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Леонід Позен Меморіальна дошка Леоніду Позену у Полтаві. uain.press. ГО «Український інтерес». Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Тетяна Григорьєва (20 лютого 2023). Леонід Позен — геній-скульптор за покликанням із освітою юриста. poltava.one. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 5 травня 2024.
Джерела ред.
- В. М. Ханко. Олешко Сергій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- Олешко Сергій Олександрович. pinterest.com. Національна спілка художників України. Процитовано 5 травня 2024.
Посилання ред.
- Метик Т. Сергій Олешко: «Не можна дар, який дається зверху, називати своїм…» / Тетяна Метик // Дзеркало тижня. — 2009. — № 9. — 14 березня. — C. 3.
- Сергій Олешко: «Я би виліпив пам'ятник Ющенку». portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 26 листопада 2003. Архів оригіналу за 5 травня 2024. Процитовано 5 травня 2024.