Олексієво-Дружківка

смт Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області

Олексі́єво-Дружкі́вка — селище Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області, України. Розташоване на річці Кривий Торець (притока Сіверського Дінця). Найближча залізнична станція — Кіндратівка. Населення — 7 959 мешканців. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Селище Олексієво-Дружківка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Громада Дружківська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1711
Статус із 2024 року
Площа 5.51 км²
Населення 7492 (01.01.2017)[1]
Густота 1360 осіб/км²;
Поштовий індекс 84293—84294
Телефонний код +380 6267
Географічні координати 48°34′50″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 48.58056° пн. ш. 37.61472° сх. д. / 48.58056; 37.61472
Висота над рівнем моря 84 м
Водойма р. Кривий Торець


Відстань
Найближча залізнична станція: Кіндратівка
До райцентру:
 - автошляхами: 22,2 км
До обл. центру:
 - фізична: 67 км
 - автошляхами: 74,1 км
Селищна влада
Адреса 84293, Донецька обл., Краматорський район, Дружківська міськрада, смт Олексієво-Дружківка, вул. Серго, 16.
Голова селищної ради Нагорська Юлія Миколаївна
Карта
Олексієво-Дружківка. Карта розташування: Україна
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка. Карта розташування: Донецька область
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Мапа

Олексієво-Дружківка у Вікісховищі

Історія ред.

За даними 1859 року тут існували 2 поселення:

  • Дружківка (Короб'їне), панське село, над річкою Кривий Торець, 71 господа, 521 особа, православна церква, завод;
  • Олексіївка (Осинове), панське село, над річкою Кривий Торець, 62 господи, 535 осіб, 2 заводи.[2]

Виникло в результаті об'єднання в 1939 році сіл Олексіївки та Дружківки.

Сесією Олексієво-Дружківської селищної ради затверджено рік заснування селища — 1711.

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення селища становило 7959 осіб, із них 76,38 % зазначили рідною мову українську, 23,17 % — російську, 0,16 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — польську[3]

Промисловість ред.

У селищі розташований «Кіндратівський вогнетривкий завод», що спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості. Також працює «Кондитерська Фабрика «ДРУЖКІВСЬКА» (колишня «Дружківська харчосмакова фабрика»), продукція якої відома в багатьох містах області.

Пам'ятки ред.

На північ від селища (48°35′43″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 48.59528° пн. ш. 37.61222° сх. д. / 48.59528; 37.61222) розташована геологічна пам'ятка «Дружківські скам'янілі дерева» — скам'янілі стовбури араукарій віком близько 250 мільйонів років на території колишнього кар'єру.

Персоналії ред.

Пам’ятники та меморіали ред.

На південний схід від села, обабіч траси на Костянтинівку, на схилах знаходяться два пам’ятника з вапняку, виконані на тему слов’янському, давньоруському та козацькому періоду історії України. Пам’ятники знаходяться на височині і добре видні з дороги.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.

Посилання ред.