Мокшоні Олексій
| Мокшоні Олексій | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
21 лютого 1898 Лопатіно | |||
| Помер |
1967 Москва | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Діяльність |
драматург журналіст | |||
|
| ||||
 Мокшоні Олексій у Вікісховищі | ||||
Олексі́й Мокшо́ні (Кочетков; *21 лютого 1898, Лопатіно, — †1967, Москва) — мокшанський письменник, драматург, журналіст, перекладач. Дипломат МЗС СРСР. Доктор економомічниз наук. Національність — мокша.
Справжнє прізвище — Кочетков.
Біографія ред.
Нар. у Лопатіно Торбєєвський район, Республіка Мордовія (Мокшанія) в родині мокшанського господаря Іллі Кочеткова.
Учасник І Світової та Євразійських воєн 1916—1923. Старший науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин АН СРСР.
Творчість ред.
Літературну кар'єру розпочав сількором газети «Од веле» (Нове село). Написав п'єсу «Сидоронь Мишусь» (Мишко Сідоров, 1923). Друкував у газетах нариси і оповідання (з 1925).
1931 — вийшла збірка оповідань «Од эряф» (Нове життя); 1933 — книжка нарисів «Виде киге» (Вірним шляхом).
Активно займався перекладацькою робтою: мокшанською мовою побачили світ «Дитинство» М.Горького, «Далекі країни» А.Гайдара, «Чапаєв» Д.Фурманова — всі твори і автори якось пов'язані з ерзяно-мокшанським світом.
В останні роки життя працював над автобіографічною повістю «Звивисті стежки».
Джерела ред.
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Саранск, 2000.