Оксид кадмію

хімічна сполука

Окси́д ка́дмію — неорганічна бінарна сполука складу CdO. Являє собою коричневу кристалічну або ж аморфну речовину. Має слабкі амфотерні властивості.

Оксид кадмію
Систематична назва Кадмій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS 1306-19-0
Номер EINECS 215-146-2
RTECS EV1925000
SMILES O=[Cd][1]
InChI InChI=1S/Cd.O
Властивості
Молекулярна формула CdO
Молярна маса 128,410 г/моль
Зовнішній вигляд коричнева тверда речовина
Густина 8,15 г/см3 (кристалічний)
6,95 г/см3 (аморфний)[2]
Ткип 1559 °C (сублімує)[2]
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність (кислоти) розчинний
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-258,4 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
54,8 Дж/(моль·К)
Теплоємність, co
p
43,4 Дж/(моль·К)
Пов'язані речовини
Інші аніони гідроксид кадмію
Інші катіони оксид цинку
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Поширення у природі ред.

Основним природним джерелом оксиду кадмію є мінерал монтепоніт. Зустрічається також як сполука-супутник у цинкових рудах.

Хімічні властивості ред.

При нагріванні оксид кадмію може розкладатися:

 

Погано розчиняється у воді через утворення гідроксидної плівки Cd(OH)2, добре розчиняється у розведених кислотах:

 
 

Взаємодіє з неметалами та їхніми оксидами, зокрема, може поглинати з повітря вуглекислий газ:

 
 
 

Проявляє амфотерні властивості, реагуючи із лугами при сплавленні:

 

Може утворювати координаційні сполуки, де атом кадмію виступатиме в ролі комплексоутворювача, координуючи 4 (рідше 3 та 6) ліганди:

 

Оксид відновлюється до металевого кадмію воднем та коксом:

 
 

Застосування ред.

Використовується як каталізатор хімічних реакцій, пігмент, а також у нанесенні кадмієвих покриттів на металеві поверхні.

Токсичність ред.

Як і решта сполук кадмію, оксид проявляє сильнотоксичну дію. Потрапляючи до організму шляхом інгаляції, він може спричиняти набряк легенів, утруднене дихання, кашель, стиснення у грудях, головний біль, м'язові болі, нудоту, діарею. Відноситься до потенційних канцерогенів.[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. CADMIUM OXIDE
  2. а б За тиску 101,3 кПа
  3. NIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards — Cadmium Fume (as Cd). Архів оригіналу за 4 лютого 2007. Процитовано 5 листопада 2014.

Джерела ред.

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)