Окорінок

потовщена частина стовбура дерева над землею

Окорінок — потовщена нижня частина рослини або стовбура дерева, розміщується безпосередньо над коренем.[1][2] По будові має як потовщення так і ребра жорсткості, які дерево нарощує для своєї механічної стійкості для компенсації вітрильності крони. Лісостій у низовинах та ярах, який менш піддатний вітровим навантаженням має менші розміри окоріння.

Нижня частина дерева, особливо поодинокостоячих дерев з розлогою кроною має потовщення задля механічної стійкості рослини

При ручній заготівлі деревини є незручним у зрізанні, так як знаходиться близько до землі та передбачає зрізання чи зрубування додаткового масиву деревини, отже часто залишається в землі та називається пеньком. При механізованій чи частково механізованій заготівлі заважає компактному складуванню колод, тому, бічні потовщення можуть обрізатись.

Вивернений із землі комель іноді називають корчом.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Окорінки — етимологія. goroh.pp.ua.
  2. Окоренок. wiki.kubg.edu.ua.