«Озерний вітер» — повість Юрія Покальчука, написана 2000 року. Видана видавництвом «Лілея-НВ», а також перевидана видавництвами «Фоліо» та «КСД».

Озерний вітер
Автор Покальчук Юрій Володимирович
Опубліковано 2000

Короткий зміст ред.

Царівна озерного краю довгі віки чекає на свого обранця. Нарешті до лісу, що біля озера, переселяється, рятуючись від ворогів, родина селян. Підліток Волин закохується у господиню озера і в купальську ніч вона забирає його до себе і робить Княжичем Озерного краю. Родина хлопця розшукує його, але зрозумівши, що з ним сталося, покидає ті місця. Юнак насолоджується безтурботним безсмертним життям і коханням повелительки. Щороку він пробуджується від зимового сну підлітком і восени засинає в обіймах царівни змужнілим юнаком.

Та однієї весни у лісі, неподалік від озера, з'являються люди, зростає нове село. І Волин зустрічає біля озера вродливу дівчину Леа. Попри всі перестороги друзів — духів лісу й води — він закохується в неї і вона знайомить його зі своїми рідними. Лісові й озерні мешканці вважають цей вчинок зрадою. Отримати право на подальше життя юнак може тільки знайшовши блакитну квітку папороті, яку стережуть сили Мороку. Вони пробилися крізь завісу світу й добро зникає, провалюючись у темряву.

В ніч на Купала Волин бере участь у веселощах сільської молоді. Його суперник, також закоханий у Леа Гей, влаштовує йому випробування і Княжич Озера змушений показати свої незвичайні здібності. Після свята він іде в лісові хащі, перемагає служителів Мороку і здобуває заповітну квітку папороті, яка надає йому нових сил і можливостей. Обравши свій шлях, Волин прямує до села. Він погоджується на пропозицію батька Леа жити з родиною дівчини і стати її чоловіком.

Зненацька до оселі заходить старий у супроводі чоловіків, серед яких і Гей. Старий виявляється молодшим братом Волина і звинувачує його в тому, що він не людина, а злий дух. Селяни приносять парубка в жертву богам, але дух вітру перелісник рятує Волина і Княжич Озера перетворюється на озерний вітер — господаря всього озерного краю, який називають Волинню.[1]

Примітки ред.

  1. Озерний вітер (укр.).