Огузькі мови, Ол-група — група тюркських мов зосереджених у Туреччині, Азербайджані, Ірані, Туркменістані, західному Узбекистані, південному Криму, півночі Кіпру, на Балканах, де розкидані турецькі колоніальні поселення. Назва походить від народу тюркського огузів.

Огузькі мови
Південно-західна тюркська
Поширені:
Класифікація: тюркські
 Огузькі мови
Групи:
турецька
азербайджанська
туркменська
південоогузька

Огузькі мови також називають ол-(мовною) групою та південно-західними тюркськими мовами.

Походження ред.

Усі Огузькі мови походять від давньоогузької мови, яка, ймовірно є продовженням Орхон-Єнісейської мови. Відповідність огузського-j орхон-єнісейському-d відзначено на найдавнішому рівні.

Огузькі мови ред.

До складу групи входять:

Халадзька мова ред.

Зарахування халадзької мови до огузьких мов недостовірне. Недостовірна також її трактування як карлуцько-хорезмійської мови.

Ймовірно, халадзька мова відноситься до карлуцько-уйгурських мов про що свідчить рефлексація пратюркського-d-, ідентична рефлексації в Саянських мовах). Схожість з огузькими й карлуксько-хорезмійськими мовами є результатом тривалого контакту.

Внутрішня класифікація огузьких мов ред.

Внутрішня класифікація огузьких мов утруднена.

Обґрунтовано протиставлення саларської мови у центральному Китаї іншим огузьким мовам. Салари, що відійшли з району Самарканда у 14 сторіччі мають мову, що максимальна близька салирському діалекту туркменської мови, з яким колись складала один тип мовлення.

Решта огузьких мов утворюють, по суті, діалектний континуум, — існують перехідні говірки між туркменською та азербайджанською, азербайджанською та турецькою мовами.

Гагаузька мова традиційно трактувався як сучасна форма давньої печенізької мови, а найближчим до турецької вважалася азербайджанська мова. Відповідно до новітніх досліджень, поділ турецької та гагаузької сталося на початку XVII сторіччя, а азербайджанська діалектна зона відокремилась в основному до XVI століття [1] (але почала відокремлюватися в XIII сторіччі).

Примітки ред.

  1. ~ gumilev/HE2/he2510.htm Історія Сходу. У 6 т. Т. 2. Схід у середні віки. М., 2002. [Архівовано 10 травня 2010 у Wayback Machine.]: «У XIV—XV ст. з початком формування азербайджанського тюркомовного етносу виникає і його культура […] Навіть етнічна межа між турками і азербайджанцями встановилася тільки в XVI ст., але й тоді вона ще остаточно не визначилася.»